Хочу, щоб били її, а не мене – рецензія фільму “Капітан Марвел”

Рецензії треба кувати, поки залізо гаряче. Моє залізо вже трохи вистигло, але, може, так навіть краще. Тож сходив я на фільм “Капітан Марвел” в зал 4DX і не дай боже мені сходити туди ще раз. Звичайно, коли один із персонажів дивиться у вікно на інопланетне місто і крісло опускається вслід за камерою — відчуття дуже круті, але коли крісло починає робити тобі агресивний масаж спини під час бійок, єдина думка у твоїй голові: я розумію, що там її б’ють, але я не хочу бути нею, я хочу, щоб били її, а не мене. Але це все так, до слова прийшлось, бо з чогось потрібно починати.

Я щиро вважаю, що фільмові не обов’язково бути ідеальним, аби він комусь сподобався. Просто у фільмі має бути щось, за що він має справді подобатись. Тому іноді мені подобаються відверто погані фільми, в котрих є щось, на мою думку, круте. Те, що я не проти побачити ще раз. Бій Бетмена із Суперменом? Будь ласка! Костюми “Чорної Пантери”? Та на здоров’я! Те що було в “Капітані Марвел”? А що там було?

В загальному “Капітан Марвел” – то ніби дуже стандартне кіно від Marvel Studios. І не сказати, що у них є якийсь сюжетний шаблон. Вони “ніби то” експериментують. Справа просто в тому, що в останніх їхніх оріджинах завжди було щось оригінальне. “Людина Мураха” – гумор. “Доктор Стрендж” – візуальна складова. І я абсолютно не знайшов чогось такого в сольнику Керол Денверс у виконанні Брі Ларсон. Це фільм із слабким (що не новина для фанатів кіновсесвіту) сюжетом, хорошими спецефектами (що не новина для фанатів кіновсесвіту) та безпечною музикою, котра зовсім не резонує із фільмом. І я знаю, що ви чекали або нахвалювань чергового “найкращого фільму кіновсесвіту”, розбору мінусів чи просто освітлення тої ситуації, що склалась навколо пані Ларсон, але я цього робити не буду. Справа у тому, що вийшовши із кінотеатру я вперше за останні 5 років відчув, що фільм MARVEL мені не сподобався. І справа не в якихось скандалах. Фільмові просто не було чого мені запропонувати.

Знову ж таки, нагадаю, що у фільмах такого масштабу не буває поганих спецефектів. Тут вони теж хороші. Але не було нічого, що б справді вражало. Генеричні спалахи, промені з рук, трохи якихось польотів. І все це не може конкурувати з жодним із фільмів серії. Згадайте як “Вартові Галактики” (в своєму фільмі) готувались до втогрення Ронана на Ксандар. Як вигадували план, як план розвалювався на шматки разом із захисним полем Корпусу Нова, як Ракета влетів в цей же корабель Ронана. Все це було крутим екшеном із купою пам’ятних моментів. У “Капітані Марвел” Керол просто покрутила м’язами і Ронан втік, попередньо вимовивши щось схоже на: ай ну його. Вибачте за дикий спойлер, але на фоні всіх суперників Капітана (Марвел, не Америки), котрих вона перемагала ще не володіючи всіма своїми здібностями (того, як вона навчатиметься не чекайте, це займе 3 секунди в падінні), Ронан та його армада могли бути хоча б якоюсь загрозою. І це велика проблема фільму: він страждає від цілої плеяди непотрібних персонажів, котрих ввели на 3 сцени просто аби були. І гаразд когось заради фанатської любові, але решту?

Акторська гра теж не вражає. Не знаю, чи то персонаж такий “Мері-С’ю”, чи то Ларсон така невиразна, але якщо порівняти із тою ж Галь Гадот, то й згадувати нічого, небо і замля. От хто тішив око, то це Семюель Л. Джексон. Він крав кожну свою сцену харизматичною грою. Звичайно, виглядаючи на всі 12 він все ще бігав так, ніби йому 60, але не важливо. Кожен кумедний момент для мене був пов’язаний із ним. Все б круто, якби не одне “але”. Це не той Нік Ф’юрі, котрого я бачив в інших фільмах. Так, ви можете сказати, що він там ще молодий, але не вкладається мені в голову, що цей малокорисний веселий дядько за десять років перетвориться у того брутального крутого керівника шпигунської організації. Тобто давши мені відповідь, як Ф’юрі втратив око чи отримав пейджер Капітана (Марвел, не Америки) вони посіяли питання, що ж так змінило цього персонажа? І ні, відповідь “багато чого могло статись” – то не відповідь. Я побачив кумедного та харизматичного Кріса Такера у виконанні Джексона, але не Ніколаса Ф’юрі. Проте, дякую й на тому.

Зразу перейду до котеняти Гусі, бо тут ви мене просто з’їсте. Ну, ті хто бачив фільм. Не вразило, не сподобалось. Так, миле котя. Почухав би. Але прийом у стилі “хай зробить шось таке як Грут робить, люди будуть тащитись” на мене не спрацював. Не в тисячний раз. Можна хоч трохи оригінальності? Не знаю, придумайте щось. І клішовані фрази “ти взагалі на чиїй стороні?” зайвий раз видають у фільмові чергову серію ситкому.

Духом 90-х тут теж якось не пахне. Ну так, касети VHS продають. Так, я впізнаю пісеньку Кобейна. Але все це теж так генерично, що я якось не проникся епохою, в котру, до речі, ріс, на відміну від 80-х. Не знаю, може наші 90-ті були більше схожі на Американські 80-ті, але теж не зачепило.

Гаразд, поворот із Скрулами був непоганий. Нарешті суперники у фільмі просто сіли поговорити. Молодці, візьміть вафельку з полички. Але це ніяк не виправдовує всього сказаного вище. Нащо там так багато непотрібних персонажів? В результаті нікому не дісталось важливої сюжетної ролі. От навіщо була та подруга Керол? Ну гаразд, згадати минуле (на цьому сюжетні експерименти закінчились, до речі). Але нащо вона як пілот? Чому пілотом не міг бути Ф’юрі? Знаю, він не пілот, але міг би бути! Бо за весь фільм він (в плані екшену) так нічого й не зробив! І це стосується антагоністів в рівній мірі.

Гаразд, можливо, частково, справа в тому, що мені обіцяли “фільм котрий змінить все”, “фільм що введе скрулів у кіновсесвіт”, “головна подія перед Месниками 4”, “нова ера кіновсесвіту MARVEL”… А в результаті я отримав спін-офф, в котрому просто розповіли, як Ф’юрі отримав пейджер та втратив око. До того ж спін-офф не обов’язковий до перегляду.

Насправді мінуси можна ще довго розбирати. До прикладу, я не збираюсь “вибухати” через те, що змінили стать Мар Вел-а. Так, це було абсолютно непотрібно, для цього не було причин і справа не в тому, що “хтось показав таку акторську гру, що прийшлось взяти”. Вони спеціально шукали жінку, бог зна для чого, але й чорт із ним. Тому що для мене фільм невдалий не через подібні речі. Не “поганий”, а “невдалий”, “сірий”, “невиразний”. От які в мене враження від стрічки.