Коняка Фокслі: Що Вас очікує в найкращій дорослій книзі Роальда Дала?

Робіть смачне какао і нумо зараз говорити про казковий реалізм! Чому книга “Коняка Фокслі та інші дорослі оповідання” найкраща книга Роальда Дала? (Звичайно, я досі вважаю умпів-лумпів каноном вершини творчості цього письменника, та все ж ми говоримо про “дорослі оповідання”). 

Просто читай, і нехай слова пестять твій слух, немов музика.

(с) “Матильда” Роальд Дал.

Коли я була в книгарні (буду з вами відверта), що обкладинка на якій кінь у пальто курив люльку, мене неймовірно захопив у свій книжковий полон і довго не відпускав (благаю, не обирайте книгу за обкладинкою, у мене це було вперше і в останнє, чесне слово!) Притримайте своїх коней, бо ця конячка вам точно сподобається! Дорогі читачі та читачки, знайомтесь —  “Коняка Фокслі” від цього самого Роальда Дала, який ще вам твір про малого Чарлі й шоколадну фабрику написав (ось, я ще думаю якось ще до цього повернутися, бо скоро смачна екранізація про Вонку, якого зіграє Тімоті Шаламе).

Кому ця книга НЕ сподобається? Думаю, занудам або тим, хто не розуміє чорний гумор (апріорі будь-який гумор). Можливо у вас залишився книжковий карієс від пана Вонки, й ви тепер занадто упереджений(а) до дитячих письменників, проте дарма! 

У 1959 році світ побачила чергова книга дорослих оповідань Роальда Дала, яка ще раз довела, що він майстер чорного гумору. Дал не просто чудовий оповідач, він справжній геній, який створив свій унікальний стиль. Його оповідання неможливо просто переказати кількома словами, адже вони не тільки про сюжет, діалоги та описи. Вони про дух, стиль, іронію та тонкий гумор, який відчувається в кожній фразі. Українчики стали багатшими на одну геніальну книгу 30 серпня 2016 року завдяки видавництву “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Віддаймо належне Віктору Морозову, що він не лише гарні пісні про львівську осінь співає, але й чудово перекладає світову класику!

“Ніжний мізантроп” чи все ж улюблений дитячий письменник?

Я пишу лише про те, що захоплює дух чи смішить. Діти знають, що я на їхньому боці.

(с) Роальд Дал

А знаєте, що!? Я вам не дозволю читати його доробок, поки ви не познайомитеся із біографією Роальда Дала. Ви мені ще подякуєте (запам’ятайте ці слова). 

Ловіть у кишеню кілька фактів про митця:

• Роальд Дал, народившись в Англії, вдома спілкувався норвезькою мовою, бо його батьки були вихідцями з Норвегії.
• Вже в дев’ять років Роальд почав навчатися в St.Peter’s Preparatory School, де він зазнавав знущань вчителів, про що пізніше написав у своїй книзі “Boy: Tales of Childhood” (1984). Коли малого Роальда Дала перевели до іншої школи, то він став зіштовхуватися з ще більшою кількістю правил і покарань, де старшокласникам дозволено було бити молодших, а молодші вважалися рабами старших.
• Дал був фотографом, військовим льотчиком під час війни (його перша книга “Переходжу на прийом” віддзеркалює власний досвід як військового льотчика та враження від війни), письменником та помічником військового аташе в США.
• У 21 рік Далу видалили всі зуби. Він вважав, що краще ходити зі вставними, тому що за ними потрібно менше доглядати.
• Роальда Дала запрошували на звані обіди, він спілкувався з відомими особами, такими як Ян Флемінг, Ернест Хемінгуей, та грав у покер з Гарі Труменом, 33-м президентом США.
• Роальд колекціонував картини французьких імпресіоністів, а також твори Малевича, Гончарової та інших художників.
• Він обожнював природу. Вирощував троянди та овочі, тримав тварин у домашньому господарстві, але не любив котів.
• Дал писав свої книги в невеликому будиночку, який називав “хатиною” або “гніздечком”. Писав він все олівцем у блокноті на колінах.
• Роальд Дал помер у віці 74 років. Ба більше, був похований з улюбленими речами: більярдними киями, пляшкою бургундського, шоколадними цукерками та олівцями, якими він любив писати.

Офіційно заявляю, що “Коняка Фокслі” чудово читається у трамваї!

 Ця збірочка “дорослих” оповідань ідеально підійде заклопотаним людям. Серйозно, я читала ці оповідання скрізь, де був час і трошки простору, щоб розгорнути це чтиво. 

У збірку “Коняка Фокслі” увійшли оповідання, написані протягом тривалого періоду — з 1945 по 1975 рік.

Тільки тихенько, бо хочу поділитися з вами величезною таємницею — всі оповідання Роальда Дала є автобіографічними (тож всі вище перелічені факти вам точно зустрінуться; ба навіть більше, стануть у нагоді). Чорний гумор Роальда Дала став його родзинкою, яку мало хто зміг перевершити (досі не знаю з ким його порівняти, він єдиний такий).

Збірку “Коняка Фокслі” можна розділити на дві групи оповідань: 

Перша група присвячена людським гріхам (“Ставці на стрибок”, обман інших людей у “Пасторовій втісі” чи сластолюбство у “Пригоді в Синайській пустелі”):

• нечесне збагачення
• обман 
• сластолюбство

Друга група оповідань розглядає “радощі” подружнього життя та способи, якими можна ненавидіти того, хто колись давав обіцянку(“Шлях у небо”, “Місіс Біксбі і шубка від Полковника”, “Офірний баранчик”, “Вільям і Мері”).

Твори Роальда Дала — це справжня несподіванка, і саме завдяки цій приголомшливої терапії вони досягають виховного ефекту, який діє навіть на дорослих (особливо на них). Раджу читати повільно, сторінку за сторінкою, очікуючи на фінал, іноді неочікуваний, подекуди дивний, але попри все дуже цікавий.
Нехай “Злий чарівник”*противний сміх відьми* Роальд Дал принесе у ваше життя інтелектуальну павзу і прохолодну погоду Лондона.