Громадянська Війна: Комікс проти Фільму

У далекому 2016 (кхе-кхе) вийшов фільм Капітан Америка: Громадянська Війна, і я вже тоді, після походу в кінотеатр помітив тут щось не те. Я не хочу розбирати ляпи фільму (котрих було дуже багато, до речі), таких оглядів ви багацько знайдете на просторах ютубу. Та й часу пройшло багато, тож можна поглянути на два творіння із висоти пташиного польоту. Тож натомість я вирішив порівняти фільм, на котрий я ходив у кіно із коміксом, котрий я читав ще в 2008 році… Від чого здаюсь собі старим…

Джерело

Комікс арка «Громадянська Війна» – це кросоверний сюжет написаний Марком Міллером у 2006-му році. Комікс одразу отримав культовий статус завдяки проблематиці, котра стала дуже близькою громадянам США. Для тих хто не розуміє, поясню. Після 11 вересня 2001 року уряд США постановив нові законопроекти, котрі обмежували свободи громадян. Це і нівеляція конфіденційності в інтернеті, і купа нових реєстраційних документів, та й багато-багато іншого. Частина громадян підтримала нові закони, пояснюючи своє рішення тим, що вони жертвують частиною свободи заради безпеки, інша ж частина виступила проти, заявляючи, що нові закони порушують їхні конституційні права.

Комікс «Громадянська Війна» є метафоричним відображенням цих подій. Тут теж через загибель людей приймається закон, котрий обмежує права громадян… Супергерої же громадяни?

Перейдемо до екранізації. Фільм «Перший Месник: Протистояння», або, в оригіналі (котрий, чорт, не важко перекласти) «Капітан Америка: Громадянська Війна», знятому братами Руссо, події коміксів служать, швидше, джерелом натхнення, ніж, власне, джерелом… Тут про «джерела» нема чого й говорити. Від коміксу залишились лише акт про реєстрацію героїв та сторони ,котрі зайняли Капітан Америка та Залізна Людина. Проблематика, зачеплена в коміксі теж відсутня. Фільм є, швидше, протистоянням вищенаведених двох героїв, між котрими розгорілась справжня драма.

Позиції

Позиції персонажів у фільмі – одна із найслабших сторін фільму. Важливо відмітити, що я не розбиратиму ляпи у фільмі, всілякі дурниці та нелогічності окремо від коміксів. Такої думки та погляду «відірваного від першоджерела» і без того багато, я ж вам розповідаю про фільм як про екранізацію коміксу… В якійсь мірі.

Продовжуємо. За сюжетом фільму Капітан Америка виступив проти закону про реєстрацію супергероїв, тоді як Залізна Людина – виступив «за». Чому? Насправді, все це було зроблено лише «аби було як в коміксі». Адже в коміксах ці герої в результаті зайняли саме такі позиції. Однак варто врахувати дві речі. Перше – у фільмах ці герої відрізняються від своїх коміксових аналогів. Друге – у коміксі їхні позиції були обіграні у сюжеті. Поясню детальніше.

Чому у фільмі Кеп зайняв позицію «проти»? Тому що він хороший? А закон автоматом поганий? Чи Кеп сам по собі бунтар? Та здається ні. Тоні Старк бунтар, однак його ще можна зрозуміти, адже він спілкується із жертвами із Соковії і всяке тому подібне… Гаразд, мінімальне підґрунтя у Залізної Людини є. Однак як все було в коміксах?

Насправді на самих початках їхні позиції були абсолютно протилежними. Капітан зайняв сторону реєстрації, тоді як Тоні постійно сумнівався у новому законі. Пізніше позиція Капітана різко змінилась, коли він дізнався що суть закону не лише в невинній реєстрації, але й у безжалісному відлові супергероїв, постійному слідкуванні та порушенні прав громадян. Тепер тих, хто ще вчора захищав людей ціною свого життя, саджали у найсуворішу в’язницю. Лише тоді Стів Роджерс вирішив очолити своєрідне повстання.

Тоні ж переконав у правильності підтримки реєстрації остаточно – Рід Річардс із Фантастичної Четвірки. Він провів підрахунки (найрозумніша людина світу, як не як), за котрими наслідки перемоги повстання та неприйняття закону – дуже трагічні. Річардс навчився визначати найбільш вірогідний варіант майбутнього, і Тоні, перевіривши підрахунки вирішив, що сьогоднішні жертви необхідні заради майбутнього.

І це лише моменти зміни їхніх приорітетів. А тепер порівняйте це із фільмом?

З іншими героями все ще гірше. Людина Мураха, котрий у власному фільмі затявся більше не бути злочинцем, не сісти у в’язницю, а бути героєм для своєї дитини, одразу погодився бути на стороні Капітана після фрази «затям, якщо ти з нами – ти злочинець». Серйозно? Людина павук, Соколине Око – їхня мотивація більш ніж відсутня. Вони просто не потрібні фільмові саме тому, що це не громадянська війна, а справді «Капітан Америка проти Залізної Людини». Єдині хто гармонійно вписуються у фільм окрім цих двох – Бакі та Чорна Пантера. Тоді як події «Громадянської війни» у коміксах відбувались й за межами основної арки. Існували спеціальні випуски, такі як «Людина Павук: Громадянська Війна», «Каратель: Громадянська Війна» і так далі. Всі ці герої займали ту чи іншу позицію керуючись власними мотивами, орієнтуючись на їхнє місце в світі. До прикладу Люк Кейдж зайняв позицію Капітана, хоча й не приховує свого обличчя, бо вважає, що такі герої як Шибайголова не зможуть захищати місто без маски. А його дружина, Джесіка Джонс, після бунту громадян реєструється, аби захистити їхню спільну дитину від нападок мешканців Нью-Йорку. Таких прикладів – безліч. Рівняйте із фільмом самі.

Герої та лиходії

У фільмі лиходієм вистув Барон Земо, відомий нам ще із старих коміксів про Капітана Америку, котрий, втім, пережив безліч трансформацій за десятки років.

У коміксі лиходія, як такого, попросту немає. В наслідок трагічної події та певних сюжетних ходів герої діляться на два табори, один із котрих очолює Капітан Америка, інший ж очолили Тоні Старк та Рід Річардс.

Правду кажучи, для мене тоді Залізна Людина вперше виступив у ролі максимально неприємного персонажа. Тоні постійно приймав дуже… Сумнівні рішення. Сумнівні, як для супергероя. Він не лише створив клон Тора, котрий вбиває Голіафа, героя на стороні Стіва, але й наймає команду із суперзлочинців, аби ті вбили супергероїв на стороні Капітана.

Коли ці ходи Залізної Людини сильно підкосили ряди повстанців, а сам Капітан був скалічений, багато героїв відвернулись від нього та, вже боячись за свої життя, перейшли на сторону Залізної Людини. Це теж був важливий момент, котрий розкрив карти та показав, хто є хто. Адже не кожен готовий був поставити на кін своє життя, заради ідеї, тоді як Тоні Старк та його «команда», по суті, нічим не ризикували від самого початку.

Саме тоді й Капітан починає приймати важкі для нього рішення за словами переконань «це війна». Він теж починає приймати злочинців у свої ряди. Але коли підходить час фінальної битви, він просто зупиняється та здається. Чому? Стів Роджерс озирається довкола та вирішує, що вся ця війна – між героями, котрі поклялись захищати людство, громадян. А хто в першу чергу страждає в результаті їх війни? Тож чи варті їхні розбірки таких кроків, як наймання суперлиходіїв, руйнівні для міста баталії та смерті? Саме Капітан зупиняє війну ціною власного програшу та життя.

Барон Земо у фільмі керується власною вендетою опісля подій других Месників. Всі герої у фільмі не роблять надто сумнівних рішень, вони просто переслідують свої цілі, тоді як Земо намагається «натравити» їх один на одного. Саме він вбиває Тчаку, батька Чорної Пантери та підставляє Зимового Солдата. Він виступає однозначним лиходієм фільму. І знову ж, я не буду розбирати логічні нестиковки в його плані, просто узагальню, що у фільмі лиходієм виступає саме Земо, а всі інші – просто герої, котрі не поділили Зимового Солдата, а Капітан Америка, знаючи, що того просто гіпнотизували, вирішує не говорити про це прямо, а просто своїми силами захистити друга.

Бойові сцени

Я одразу скажу, що бойові сцени у фільмі дивовижні. Знову ж таки із поправочкою на логіку (наприклад, відколи це лимонна граната тікає як годинник?). Однак у коміксі мені вони сподобались більше. Я розумію, що намалювати все легше, ніж відтворити у житті. Однак комікс компенсує це за рахунок… Так, логіки.

Згадайте фінальну битву Залізної Людини із Капітаном Америкою та Бакі. Згадали? Багатьох здивувало те, що ці двоє так легко змогли здолати генія в залізному костюмі. А як це було в коміксах? Я розповім вам всього про одну сцену.

Капітан Америка, будучи заманеним у пастку Залізної Людини зі своїми людьми, розуміє, що він у програшному становищі як кількісно, так і якісно. Він пропонує Залізній Людині мирову, та подає йому руку приймаючи умови нового закону. Тоні подає руку на заєм, і раптом його костюм вимикається від перенапруги. Капітан сховав у руці невеликий пристрій, що попросту перенавантажив костюм і той тимчасово вимкнувся. Капітан іде в атаку. Без програмного забезпечення, що відповідає за зброю чи, хоча б, зчитування рухів суперників (а саме так Залізна Людина веде рукопашний бій) – Капітан в прямому сенсі рубає костюм Тоні своїм щитом на шматки. Однак тоні, терплячи удар за ударом, перезавантажує системи, і вже наносить свої удари капітанові. При цьому, завдяки надлюдській силі котру дає костюм, він, мов би впиваючись люттю, починає ламати Роджерсові кінцівки.

Просто почитайте комікс, або ж мій абзац наведений вище, та порівняйте із сценами у фільмі. Так, вони яскраві, видовищні… Але мені не вистачало чогось такого ж знакового.

Чому комікс кращий?

Насправді, у мене тут був іще пунктик-другий, однак я вирішив, що це не так суттєво, тому перейдемо одразу до фіналу. Так чому я вважаю комікс кращим?

Перше, що варто сказати, це був один із коміксів, що ще за мого дитинства показав мені, як багато цікавих та неоднозначних соціальних тем може підняти звичайний, для всіх дитячий, мальований твір. Це один із сюжетів, котрий показав мені багатогранність коміксів як виду мистецтва. Не перший, втім той, що закріпив це відчуття остаточно. І я, звичайно, чекав чогось не менш вагомого від фільму.

В коміксовій «Громадянці» розкриваються персонажі із неочікуваних боків, їхні дії часто турбують, однак їх можна зрозуміти в тій чи іншій мірі. У фільмі все більш особисто і зациклено на чотирьох персонажах: Залізна Людина, Капітан Америка, Зимовий Солдат та Чорна Пантера. І якби сюжет торкався не тільки їх і людей, до них приближених (наприклад Сокіл та Бойова Машина), тоді може їх би й розкрили краще, приділили більше хронометражу… А в результаті все вийшло сумбурно. Навіть бій в аеропорті нагадував міряння «піпісьок» шість-на-шість (а так і було). Ніяка це не війна. І підґрунтя для неї – нуль. А весь сюжет можна було б звернути, просто якщо б Капітан підійшов до Тоні і, чорт забирай, хоч спробував пояснити, що його другові, Бакі промили мозок… Зачекайте лаятись, він же сам в кінці фільму сказав Тоні, що знав про це! ЗНАВ!

В результаті вийшла не погана між особиста драма, але із відсутністю всіх тих вагомих алегорій та відсилок притаманних коміксам, без зрозумілої мотивації хоч одного персонажа… Все виглядало максимально… Імбіцильно.

Комікс же серйозно впливає на майбутні події у всесвіті. Це вже класичний сюжет, котрий не скоро забудеться, котрий, не зважаючи на те, що МАРВЕЛ люблять притирати наслідки своїх вамогий подій, змінив багатьох персонажів безповоротно, зруйнував між ними стосунки та закинув їх на нові невизначені території та створив нові складнощі. Не просто посіяв «розбрат», а справді показав їхні найкращі та найгірші сторони.

А ви вирішуйте для себе, яким для вас вийшов фільм. Адже тут є про що говорити, і якщо всіх так насмішила «Марта» із «Бетмена проти Супермена», чому немає такого ж відношення до імені «Бакі» для Громадянської війни? Якщо так багато питань до Лекса Лютора, чому їх менше до Барона Земо? Якщо мотивація Земо так багато змінює, чому не виникають питання до мотивації сторін реєстрації у фільмі? Якщо ви любите кінокомікси, не поспішайте судити, погляньте на все з різних сторін та виносьте власний, неупереджений вердикт глядача. І пам’ятайте, це моя упереджена думка, я не оцінював фільм, а рівняв його із коміксом.