Роман Переслідуваний: Стівен Кінґ попереджає про майбутнє? А ще хто такий Річард Бахман?

Переслідуваний Кінга

Визнайте, що Арнольд Шварценеггер крутий у ролі Бена Річардза у фільмі “Людина, що біжить”(навіть якщо ви не знаєте про що йде мова, зацікавлено махайте головою, я вам це пробачу). Я вам більше скажу, що цей фільм екранізовано за однойменним романом Стівена Кінґа, ще є назва “Переслідуваний”. Дорогі читолюби, книгомани, кінґофіли та інші подібні — запрошую вас у подорож під назвою: “Огляд на роман короля жахів “Переслідуваний””.

Що ж для фанатів (я б сказала фанатиків) творчості Кінґа його старі доробки, як на вагу золота. Річард Бахман не краще за Стівена Кінга, (зараз буде каламбур, приготуйтеся) бо це він є! Знаєте, коли я купувала книгу із двома романами “Переслідуваний” крапка “Схудлий” цьогоріч на Bookфорумі у Львові, то була здивована, що всі ігнорують потрібну крапку між двома доробками (хоча тут легко можна зрозуміти, хто позер). На обкладинці (не можу не відмітити, що видавництво КСД робить їх неймовірними, можете кидати в мене капцями, але чорний фон дуже пасує книгам Кінґа) ви не знайдете ту крапку, але якщо розгорнете форзац і то на першій сторінці — крапка буде світися, як дурна.

Коротко про сюжет “Переслідуваного” (“Людина,  що біжить”)

Обкладинки до паперового вигляду книги “Людина, що біжить” (“Переслідуваний”) Стівена Кінґа (Річарда Бахмана).

“Переслідуваний” — роман американського письменника Стівена Кінґа, написаний під псевдонімом Річард Бахман у жанрі наукової фантастики в 1982 році. Увійшов до антології “Книги Бахмана”, опублікованої у 1985 році.

Зараз 2025 рік, і реаліті-шоу просунулося настільки, що люди готові поставити своє життя в обмін на шанс отримати величезні багатства. Бен Річардз у відчаї — йому потрібні гроші на лікування хвороби дочки. Його останній шанс — потрапити в ігрове шоу під назвою «Людина, що біжить», мета якого — протягом місяця уникати поліції та спеціально навчених мисливців. Винагорода — крутий мільярд доларів. Заковика в тому, що всі інші на планеті спостерігають і готові видати його за винагороду.

(коротка анотація до роману “Переслідуваний”

Книга складається зі 101 розділу, які пронумеровані у зворотному відліку, починаючи від “100 проти 100” і закінчуючи “Мінус 000 і підрахунок”, або просто “000”.

Аналіз соціальних та психологічних проблем, які порушує роман

По-перше, це не просто захоплива історія про втечу та переслідування з епізодами трешу. Це дійсно дуже потужний соціальний та психологічний коментар до похмурого майбутнього, який, на жаль, здається моторошно актуальним сьогодні (якщо бути відвертою, то мені стрьомно від того факту, що до нас 2025 рік набагато ближче, аніж до того Стівена Кінґа, який писав цей роман у 1982 році). До вашої уваги я відібрала важливі пункти, які порушує автор роману:

  1. Влада і контроль у тоталітарній державі. Жорстока телевізійна програма “Людина, що біжить” з її полюванням на відчайдухів на кшталт Бена Річардза є моторошним нагадуванням про те, як влада може бути використана для маніпуляцій та експлуатації людей (особливо тих, хто перебуває у скруті).
  2. Втрата індивідуальності та свободи. Громадяни цієї антиутопії позбавлені індивідуальності та автономії. Вони перетворюються на пасивних споживачів сфабрикованої реальності телешоу, позбавлених критичного мислення та особистої активності (нікого не нагадує?). Подорож головного героя Бена стає символом опору цьому суспільному конформізму, відчайдушною спробою повернути собі свободу та ідентичність.
  3. Дегуманізація насильства. Роман представляє насильство не як наслідок, а як розвагу. Програма “Людина, що біжить” процвітає на жадобі публіки, як то кажуть, хліба та видовищ
  4. Психологія страху та параної. Читач може помітити впродовж всього роману, як змінюється психічний стан головного героя, який постійно підозрює зраду і намагається нікому не довіряти. (Страх — ось, що буде вічне).
  5. Сила надії та опору. Читач може також зрозуміти, що не все так погано, тому що небезпечна пригода Бена стає променем надії на можливість опору та змін.Він намагається боротися, навіть коли його заклики очистити повітря глушать.

Людський страх все ж моторошна штука…

Що ж після прочитання цього роману, у мене посипалося дуже багато тем для роздумів і аналогій із сучасним світом. Сьогодення показує нам явні маніпуляції у ЗМІ та їхнього впливу на громадську думку є особливо актуальним в епоху соціальних мереж і фейкових новин. Повірте, що цей роман вам доведеться добре і довго смакувати, кожнісіньку сторіночку, речення та їх значення.

На відміну від надприродного холоду і нелюдського жаху “Керрі” чи космічного жаху “Стояння”, “Людина, що біжить” занурюється в похмуре, контрольоване медіа майбутнє. Ще раз переконуюсь та не стрьомна та машина, на ім’я Крістіна, стрьомно те, що лякає по-справжньому — людський страх. Стівен Кінґ, до речі, говорив, що він мав всіх у носі, бо в першу чергу він пише про те, що його самого може добряче налякати.

Екранізація з Арнольдом Шварценеггером на “Переслідуваного”

Так-с, мушу сказати, що жадібно читаючи кожен клаптик паперу цього доробку, я мала непогану власну екранізацію в голові. Дуже швидко цей роман мені пішов, можливо на голодну голову, бо я зробила павзу від горорів. Знаєте, мушу сказати капсом: ТАК ЦЕ САМЕ ТОЙ КІНҐ ЧИЄ ЧТИВО Я ОБОЖНЮЮ (дякую, що витримали цей словесний крик любови). 

постер "Людина,  що біжить"


(А так-так, щодо екранізації із дядьком-термінатором, буду відверта — це непогане кіно, але кепська екранізація щодо книги).  У 1987 році вийшов фільм під назвою “Людина, що біжить”. У головній ролі виступив Арнольд Шварценеггер. Попри назву, сюжет фільму був значно змінений сценаристом, тож цю екранізацію можна вважати вільною адаптацією книги. Також на основі фільму було створено відеогру.

Схожі записи