Парадокси та щоденники Кафки: чи можемо ми сміятися, коли все так серйозно?

Обіцяю, що ми не будемо проходити у цій статті курс шкільної літератури. Ми не будемо говорити про жуків із депресією (надіюсь, що це не читає жук із депресією, бгг). Інколи мені подобається перевертати творчість класичних письменників із ніг на голову і дивитися, що ж буде… Отож, чи задумувалися ви про те, чи вміє пан Кафка жартувати, окрім того, як заганяти нас в екзистенційну кризу? Якщо так, то круто, а якщо — ніт, то нумо поглянемо на творчість цього класика інакше.

Кафкіанський, то який?

Жоден Лавкрафт, Чемберс, По або Кінґ не зможуть у вас вселити відчуття страху, як Франц Кафка. Абсурд і химерність, страх перед зовнішнім світом і вищим авторитетом, вони здатні пробуджувати у нас відповідні почуття тривоги, що було і є унікальним явищем у світовій літературі. Через феномен та геніальність Кафки, добрі людоньки придумали новий неологізм:

Кафкіанський (походить від прізвища автора) — мати кошмарно складну, химерну або нелогічну якість.

Кафку часто називають у широких колах «пророком» і «покровителем» усіх тих, «кому життя здається безнадійним» (хочете бути аутсайдером, щоб розплакатися від бентежного життя — достатньо читнути цього пана).

Якщо ви цікавилися біографією класика, то точно знаєте про деякі аспекти життя Кафки: погані стосунки з батьком, невдалі любовні зв’язки, невдоволення роботою в страховій компанії, ранню смерть від туберкульозу…

Читаємо щоденник Кафки…

Не дивина, що наші висновки про Кафку будуть стереотипними, що він і справді був “неспокійною людиною, яка постійно й майже одержимо зазнавала невдач”. Проте у мене виникло власне упередження, що більшість таких “невдах” зазвичай мають круту самоіронію та почуття гумору в цілому. Якщо поцікавитися листами та уривками з щоденника Кафки, то можна зрозуміти, що митець часто “потерпав” від нападів сміху на роботі та втрапляв у безглузді ситуації під час подорожей. Ба більше, особисті записи Франца Кафки є досить відомими, що не дивно, бо автор ділиться своїм життям, і воно виявляється таким приземленим до усіх нас.

Не все у “щоденниках” сіре та бездиханне. За словами американської журналістки Френсіс Вілсон, щоденники Кафки «часто дуже смішні». Вона зазначає:

«Щоденники складаються з фальстартів, блудних думок, сумнівів у собі, внутрішніх діалогів, мрій, малюнків, вставок, маргіналій, афоризмів, чернеток листів, чернеток історій, саморефлексій, реконструкцій, ескізів персонажів і сцен з сімейного життя, які… часто дуже смішні».

НЕ дякуйте за наступні цитати із “Щоденника”:

Sunday, 19 July, slept, awoke, slept, awoke, miserable life.

Неділя, 19 липня, спав, прокинувся, спав, прокинувся, жалюгідне життя.

One should laugh in the office because there is nothing better to be accomplished there.

В офісі треба сміятися, бо там нічого кращого не можна досягти. 

Може то статтю написати окремо про “щоденники”, бо боюсь, що там можна життєву монографію настрочити? *задумалась і дивиться загадково у вікно*

Читайте також (Не)Цікавий Аналіз Поеми “Ворон” Едгара По.

Кафка (не) вбиває радість

Ми, читачі, можемо простежити у більшості творів автора комічний ефект. Це, можливо, не смішно у звичному сенсі; натомість, гумор Кафки гострий, іронічний, гротескний, сатиричний, зловмисний і, звичайно, абсурдний.

Так, безумовно, і досі багато, хто шукає приховані сенси у доробках Франца Кафки. Сміливі коментатори намагалися розшифрувати ці тексти, вважаючи їх алегоріями творчості, життя Кафки, або «духовних речей». Однак здається, що Кафка просто весь час круто грав у гру зі словами, читацькими очікуваннями та самим жанром своїх творів, хіба ж ніт?

Які висновки можна зробити? Мабуть, що коли ти перевертаєш все із ніг на голову, то світ може здатися пласким, квадратним або абстрактним. Кафка — це однозначно геній!

П’ятниця, 21 червня, написала статтю, життя бентежне.