(не)Цікавий аналіз поеми “Ворон” Едгара По

Едгар По Ворон

Я вам не обіцятиму, що після прочитання мого збірного аналізу цієї поеми, ви одразу закохаєтесь у вірші й побіжите купувати свіженькі збірки сучасних поетів та поетес, хоча темна лірика цікава і вам це точно доведу!

Його портрет лякає, його біографії хочеться співчувати, його доробками хочеться зачитуватися, навіть, коли замість лямпи, на чорні літери проливається світло повного місяця. Справжня літературна сенсація, яка відразу привернула увагу національної авдиторії, ставши об’єктом численних передруків, обговорень, пародій та виконань. Поема “Ворон” миттєво зробила з По знаменитість, забезпечивши йому місце в літературному пантеоні. Нудна класика про екзистенційну кризу та горе трагічного часу у якому жив автор, кажете? Нумо розбиратися!

Похмура біографія Едгара По

Е́дгар А́ллан По (англ. Edgar Allan Poe 19 січня 1809 — 7 жовтня 1849). Зліва — справжнє фото письменника, праворуч — Едгар По в анімаційному серіалі “Сімпсони”.

Едгар По багато навчався, тому не дивно, що він був багатогранним письменником, який писав оповідання, поезію, романи, книги з наукової теорії, а також сотні есеїв і книжкових рецензій. Сьогодні його репутація ґрунтується насамперед на його відомих жахастиках і моторошній ліричній поезії, яку автор, до речі, для себе відкрив випадково. Через бурю емоцій в голові молодий автор це все виливав у багатостраждальні тексти, що його вітчиму не дуже подобалося. Натомість названі батьки хотіли, щоб По продовжував родинний бізнес.

Так само як його химерні персонажі захоплювали уяву публіки, сам По сприймався як загадкова фігура, що блукає місячними кладовищами або зруйнованими замками та кличе до себе мертву кохану. Проте багато з того, що ми знаємо про нього, є неправдою, створеною його ворогами, які намагалися зганьбити його ім’я (бідолашний письменник просто був занадто змучений нещасливим життям та (особливо) коханням). Алкоголь та проблеми із психічним здоров’ям забрали життя цього готичного класика, залишивши нам його літературно-жахаючу спадщину (таки хочецця додати сюди маленьке “бу”).

Цікавий факт, що брат Едгара, Вільям Генрі Леонард По, також став поетом, але помер молодим. 

Nevermore – ось головний сенс поеми “Ворон”

Nevermore – ніт, музичний гурт створився пізніше за “Ворона”, можете бути в цьому на 100% впевнені. У цьому вірші поет використовує художній засіб повторення, щоб підкреслити загадковий стукіт у будинку головного героя одного холодного грудневого вечора. Герой намагається ігнорувати цей звук і переконує себе, що там нікого немає. Але врешті-решт він відкриває двері й дивиться в темряву, думаючи, чи може це бути його кохана Ленор, яка повернулася (вам пощастило, що текстом важко зробити скример, тому нумо, по той бік екрана, гарненько жахніться). Раптово у кімнату залітає чорна істота, себто ворон. Головний герой поеми починає розмовляти із містичною пташкою, яка відповідає тільки словом “Nevermore”, тобто більше ніколи, стверджуючи, що герой ніколи більше не побачить кохану Ленор.:

...Але Ворон, самотньо сидячи на спокійному бюсті, тільки говорив
Це одне слово, ніби свою душу в цьому одному слові він таки вилив.
Нічого далі він не вимовив — жодної пір’їнки тоді він не змахнув —
Поки я майже не пробурмотів: «Інші друзі літали раніше…
Завтра він покине мене, як раніше літали мої надії».
Тоді пташка сказала: «Більше ніколи»...

Містичний та загадковий символізм “Ворона”

Вугільний птах сідає на бюст Афіни Паллади, яка є символом мудрості, і повторює єдине слово “Більше ніколи” у відповідь на всі питання героя. Ворон же у поемі стає символом смерті та трауру.

Читайте також мою статтю вже про іншого ворона О’Барра.

У “Вороні” По досліджує теми смерті й загробного життя, які (гм, як не дивно) часто зустрічаються в його похмурій творчості. Ці теми супроводжуються також пам’яттю, втратою і чимось надприродним (покладіть ваш телефон на місце, не треба кликати братів Вінчестерів). Протягом усього твору читач відчуває, що щось жахливе має статися або вже сталося з героєм і його життям. Словом, читаючи цю поему, як не крути, ви все одно станете ще більш депресивним котиком.

Я знаю, що ви не просили, але я все одно залишу вам кілька схожих віршів Едгара По (годі слухати сумну музику, читайте сумні вірші — звучить як новий девіз):

  • “Сон у сні” (досліджує час і наше сприйняття його).
  • “Один”  (у цьому вірші можна прослідкувати улюблені теми По, а ще автор написав цей вірш після смерті його названої матері).
  • “Аннабель Лі” (коротенький доробок у якому герой описує смерть молодої жінки, яку забрали в потойбічне життя ревниві ангели).

Не дякуйте.

Цей меланхолійний вірш, який досліджує теми горя, втрати та смертності й пітьми самого Едгара По. Запрошуємо вас дослідити світ та мову готичного класика і віддати йому належне…

Схожі записи