Битва титанів візуального сторітелінгу: в чому різниця між манґою та коміксами?

«Та це одне й теж, що тут говорити! Ця ваша манга — це якісь китайські комікси».

Відчуваю, що після цієї фрази у фанатів коміксів та манги на секундочку стиснулось серце. Що сказати? Це проблема. Проблема знецінення окремих видів мистецтва. Ймовірно, чимало людей хоч раз в житті чули терміни “комікс” та “манга”. Втім, давайте на чистоту, якщо людина не є частинкою якось фандому, пов’язаного з вищезгаданими поняттями, навряд чи вона зможе пояснити різницю між і ними.

Однак хто ж, як не ми, маємо виправити цю обурливу дискримінацію і посадити зерно знань в землю нерозуміння? (ну після такої феєричної метафори гріх не прочитати статтю до кінця
┬┴┬┴┤( ͡° ͜ʖ├┬┴┬┴ ).

Історія появи коміксів та манґи

Отож, почнімо з початку, як кажуть класики. Не думайте, вас ніхто не буде грузити історією та мільйонами дат. Обійдемось лише кількома важливими аспектами, які підтвердять різницю між коміксами та манґою.

Варто одразу зазначити, що історія штука доволі складна, а значить різні люди мають різне бачення. Втім, у цій статті будемо посилатись на найвідоміші тези, які зі свого боку допоможуть вибудувати повноцінну картину.

Комікси

Якщо ви думали, що комікси явище достатньо новомодне, то спішу вас здивувати. Існує припущення, що найпершим коміксом є “Пригоди Обадії Олдбака” авторства швейцарського художника Рудольфа Тепфлера. Опублікований він був ще в 1841 році! Прикметно, що сюжет доволі цікавий навіть сьогодні, попри те, що минула не одна сотня років. Описувати його — заняття доволі затратне по часу, тож раджу вам почитати його самостійно (тут і кохання, і самогубства (так, їх було чимало), і напади розбійників і багато чого іншого).

Тим не менш, якщо говорити конкретно про поняття “комікс”, то певна річ, що “Пригоди Обадії Олдбака” не вписується в його рамки ідеально. Як мінімум, візуальна складова дещо відрізняється від тієї, до якої ми звикли. Дослідники коміксів асоціюють появу цього терміну зі створенням книги “Жовтий хлопець у квартирах МакФаддена”. Якщо коротко, то це комікс із культовим персонажем “Жовтим Хлопчиком”, створеним Річардом Ф. Ауткаультом. Персонаж дебютував у газеті New York World у 1890-х у коміксі “Hogan’s Alley”. У цьому варіанті він відображений як веселий хлопчик у великій жовтій піжамі.
Термін “Yellow Journalism” (жовта преса) часто пов’язують із популярністю Жовтого Хлопчика, оскільки персонаж почав асоціюватись із сенсаційним та перебільшеним стилем журналістики того часу.

Манґа

Давайте зануримось на хвильку в сиву давнину, але don’t worry, ми швиденько винирнемо назад (＃￣ω￣) Отож, дослідники вважають, що свій початок манґа (не в звичному для нас вигляді, звичайно) бере ще з 8 століття, коли в Японії тривав так званий період Нара (тоді було встановлено першу столицю Японії, і взагалі, відбувався активний розвиток японської цивілізації). Саме в той час почали з’являтись емакі — перші ілюстровані сувої про життя в період Нара. Ну як, не втратили логічний ланцюжок?

Рухаємось далі, а саме до моменту, коли термін “манґа” був використаний вперше. У 1814 році видатний японський художник Хокусай, відомий гравюрою «Велика хвиля біля Канаґави», застосував термін «манґа» до своїх збірок малюнків. Він обрав цю назву, аби підкреслити миттєвість і спонтанність замальовок. Одна з таких збірок — «Манґа Хокусая» — містила сцени повсякденного життя, пейзажі, зображення природи, міфічних істот та духів у культурі Японії.

Як бачите, вже з історії створення коміксів та манґи зрозуміло, це два самостійних та незалежних види мистецтва. По перше, вони з’явились в різний час. А по-друге, їхня географія поширення різниться — комікси — це США та Європа, а манґа — Японія.

Стиль персонажів

Тепер перейдімо до більш конкретних відмінностей. Візуальна складова — це основний аргумент, який наведе людина (яка знається на манзі та коміксах) в суперечці з тими, хто не розуміє різницю між цими видами візуального мистецтва. Власне, це й не дивно, оскільки стиль малювання одразу кидається в очі.

Візьмемо до прикладу комікси. Чим вирізнається їхній стиль? Ймовірніше за все — реалістичністю. Згадайте лишень комікси про супергероїв. Детально промальовані м’язи та більш натуральна будова тіла дещо відрізняється від більш “мультяшного” формату манґи. Персонажам японської малюнкової літератури притаманні великі очі (здебільшого!!!!), яскравий та нестандартний одяг, широкий спектр міміки, а також нерідко трапляються ексцентричні зачіски всіх можливих кольорів.

(ВАЖЛИВО: хочу зазначити, що зараз активно змінюються стилі коміксів та манґи. Саме тому, цей аргумент є більш загальним, оскільки зараз є як реалістична манґа, так і мультяшні комікси. Дякую-дякую-дякую за увагу та розуміння).

Кольорова гама

Також не можна не згадати про кольорову гаму, а точніше про її наявність, або відсутність. Комікси зазвичай чіпляють своєю яскравістю, у той час як манґа друкується у чорно-білому форматі (однак іноді манґаки додають декілька кольорових сторінок). Причиною цього феномену є періодичність виходу друкованих видань та їхня вартість.

Манґа у своєму першому випуску завжди друкується як частина періодичного видання-антології, розміром якого є невеликий телефонний довідник, надрукований на дешевому переробленому папері. Їх викидають разом зі старою газетою, іноді тільки після закінчення поїздки з дому на роботу. Ось чому манґа вся чорно-біла. Папір, який використовується для друку, занадто дешевий. Комікси ж навпаки, доволі дороге задоволення, і зазвичай друкуються на якісному папері окремими виданнями.

Принцип прочитання

Так, вважаю, що на цьому моменті дехто здивувався. Однак не думайте, що авторка з’їхала з глузду і вчитиме вас читати (цьому вас мали навчити ще в школі, я сподіваюсь… (´｡• ω •｡) ).

Отож, зараз буду максимально лаконічна. Комікси читаються звичним для нас чином — зліва направо, рухаючись зверху донизу сторінки. Ось схемка для зручності :з

З манґою все в точності до навпаки. Її потрібно читати справа наліво, оскільки хронологічно ілюстрації розташовані відповідним чином. Ось також схемка для вас :з

Характер персонажів та культурні особливості

Почнімо з характеру персонажів. В манзі емоції героїв дещо гіперболізовані задля того, аби точніше продемонструвати потрібний стан. Ба більше, манґаки використовують спеціальні символи на позначення конкретних емоцій (злість, захват та інші).

В коміксах навпаки, міміка персонажів наближена до реальності, а більший акцент робиться на текстовому супроводі (в манзі більше ілюстрацій, менше тексту).

Крім цього, не варто забувати про культурні відмінності. Географічний чинник наклав свій відбиток на особливості персонажів та сюжету. Наприклад, комікси знаходяться під значним впливом американської та європейської поп-культури. Тож зовсім не дивно, що термін “комікси” у багатьох людей асоціюється здебільшого з супергероями Marvel та DC. Характери персонажів більш європеїзовані, а значить неформальність домінує над формальністю (це може проявлятись в спілкуванні або стилі життя героя коміксу).

З манґою трішки інакше. Оскільки це японський продукт, культурний аспект є невід’ємною складовою створення сюжету. В основу багатьох манґ покладено японські національні легенди та філософію, а персонажі дотримуються культурних традицій (національний японський одяг, свята, елементи церемонії та багато інших).

В характері героїв манґи також проявляються особливості менталітету японців, як от: прерогатива сім’ї, повага до старших та використання формальних форм звертання, пропагування чесності та працьовитості.

Ну що, вітаю-вітаю, тепер ви манґо-коміксо-грамотні! Якщо вам цікаво, де саме можуть знадобитись ці знання, то відповідь очевидна — в дискусіях з тими, хто вперто доводить, що манґа та комікси — це однакові штуки. Вітаю! Одразу зазначу, що наведена віще інформація є узагальненою, оскільки ледь не щодня з’являються нові жанри, сюжети та візуали в цих двох графічних історій (・ω・)ﾉ.