Що станеться, якщо ви прочитаєте Короля у жовтому?
Нічого. Але може трохи відчуєте на собі 19 століття, гостру і темну готику Франції, трохи митців, які захворіли на божевілля та почнете помічати більше жовтих знаків. До вашої уваги скромний огляд на збірку оповідань “Король у жовтому” від Роберта Чемберса. (Не обіцяю, чи ви після прочитання моєї статті не збожеволієте.)
Популярність Чемберса пішла разом з ним до могили, чи ні?
Роберт Вільям Чемберс – американський художник, письменник та автор космічно-фантастичних доробків. (Я вважаю, що цей чоловік дотримувався девізу: “Хочу творю, а хочу – витворяю!”) Молодий Чемберс завжди був поглинутий мистецтвом, проте, одного разу, переплутав пензель із пером, що написав не картину, а перший роман“У кварталі” (1887). Багато писав і був популярним у своєму готичному столітті, проте його зірка писемності згасла разом із тлінним тілом у труні. Хоча! Все-таки щось стрьомне і цікавезне лишив і нам, сучасникам. Найвідоміша робота, яка точно заслуговує на вашу увагу – “Король у жовтому”. Збірка химерних оповідань, які об’єднані темою вигаданої однойменної драми (п’єси), яка зводить з розуму тих, хто її читає (як то кажуть, БУ!).
Цікавим залишається те, Роберт Чемберс намагався повернутися до своїх пізніших збірок оповідань «Творець місяців» і «Дерево раю», проте жодна з них не принесла йому такого успіху, як «Король у жовтому» (схоже ця штука працює, але не в плані божевілля, а скорше гіпнозу на купівлю цього доробку, ги-ги).
А що було далі у творчому житті американського письменника? Багато любови, миру та жуйки. Так, Чемберс почав писати на романтичну тематику, бо це давало непогану копійку на хліб. Автор був настільки популярним та впізнаваним, що деякі твори ставали бестселерами. Згодом чоловік писати історичну белетристику (себто, спрощував та писав більш художньо складні поняття тощо).
Натхненно творчістю Лавкрафта, По та іншими готичними діячами…
Лавкрафт — батько всього космічного та жахаючого, чи не так? Тому не дивно, що Чемберсу подобалась його творчість. Ба більше, чоловік співпрацював з такими визначними письменниками, як Е. П. Лавкрафт, Роберт Блох і Амброуз Бірс, що дозволило йому впливати на космічний страх і створення міжвимірних істот. Наприклад, американський автор та редактор Лін Картер назвав збірку оповідань “Король у жовтому”: «абсолютним шедевром, ймовірно, єдиною найбільшою книгою дивного фентезі, написаною в цій країні між смертю По та піднесенням Лавкрафта» (ба більше, це вплинуло на самого Лавкрафта).
…натрапивши дивовижно на пекельну заборонену книгу жахів, вони дізнаються, серед інших жахливих речей, які не повинен знати жоден здоровий смертний, що цей талісман справді є безіменним Жовтим Знаком, переданим від проклятого культу Хастура — від первісної Каркози…
(Слова Лавкрафта про «Жовтий знак» Чемберса).
На вас вже зачекався Король у жовтому
Жовті знаки, дивні персонажі та Париж! Все-таки творча душа Чемберса лишила непоганий відбиток любови до картин, живопису, кохання та студентства у своїх прозових доробках (романтик, він і в Африці романтик). Так, я знаю, що ви хочете вже детальніше дізнатися про “начиння” збірки, але про це згодом, бо на вас зачекався він — Король у жовтому…
Хастур, Невимовний, Король у Жовтому, Той, Кого Не Називають, Ассатур, Ксастур, Хаазтре або Кайван — сутність міфів Ктулху. Хастур вперше з’явився в оповіданні Амброза Бірса «Пастух Гаїта» (1891) як добрий бог пастухів. Пізніше Чемберс використав це ім’я у своїх оповіданнях наприкінці 1800-х років, де Хастур був як персонажем, так і місцем, пов’язаним із зірками, такими як Альдебаран. Е. Лавкрафт, натхнений оповіданнями Чемберса, коротко згадав Хастура в «Шепоті в темряві» (1930). Після цього інші письменники також використовували Хастура у своїх творах.
Цікавий факт, що у романі Ніла Ґеймана та Террі Пратчетта “Добрі передвісники” Хастур — це ім’я
демона.
Що символізує король у жовтому?
Король у жовтому символізує заборонені знання та втрачену невинність. Довга релігійна та символічна традиція пов’язує обидва ці події зі смертю.
Які оповідання входять у збірку “Король у жовтому”?
Збірка містить 10 історій, але лише кілька з них стосуються самого короля. Загальна тема збірки — «художники-студенти в Парижі» (чому Чемберс не назвав так цю книгу?). Погодьтеся, що така б назва мало кого заінтригувала, як загадковий Хастур, себто “Король у жовтому”, який приховує драму, що зводить читачів з розуму, хто вирішить ознайомитися з її вмістом. Головне, що варто пам’ятати — не очікуйте, що всі історії будуть вести до чогось конкретного, тому краще сприймайте кожну історію окремо:
- “Відновлювач репутації” – історія егоїзму та параної, яка несе в собі образність назви книги (ну і дикий кіт).
- “Маска” – омріяна історія мистецтва, кохання та страшної науки.
- “У дворі дракона” – головного героя переслідує зловісний церковний органіст, щоб відібрати у бідолашного душу.
- “Жовтий знак” – художника турбує зловісний церковний сторож, схожий на труну.
- “Леді д’Іс” – історія кохання про подорожі в часі.
- “Рай пророків” – низка моторошних віршів у прозі, які розвивають стиль і тему цитати з фантастичної п’єси “Король у жовтому”, яка відкриває “Маску” (ось ця частина у книзі мені найбільше сподобалась, раджу звернути на неї більше уваги, бо дійсно є над чим роздумувати).
- “Вулиця чотирьох вітрів” – атмосферна розповідь про художника в Парижі, якого кіт затягує до сусідської кімнати; оповідання закінчується трагічним відтінком.
- “Вулиця першого снаряда” – воєнна історія, дія якої відбувається під час облоги Парижа (1870–71).
- “Вулиця Пресвятої Богородиці” – романтична американська богема в Парижі.
- “Рю Баре́” – романтична американська богема в Парижі, з суперечливим фіналом, який грайливо відображає тональність першої історії.
Рекомендую до прочитання?
Обережно, бо далі буде суб’єктивна думка, тому вагітним чоловікам та маленьким Людам — не читати! Умовно, я поділила цю книгу на дві частини: та, яка реально тримає тебе у напрузі своєю атмосферою та частина про художників у Парижі. Шьо ж! Я начиталась багато рецензій і як виявилося, що я не одна такої думки (якщо ви не любите французьку ніжку романтику та художників, то можете зупинитися читати на “Леді д’Іс”, проте обов’язково зверніть увагу на оповідання “”Відновлювач репутації”. Чому? Воно унікальне тим, що Чемберс написав його у 1895 році, проте воно розповідає про альтернативне майбутнє 1920-х років, написане без жодного уявлення про події, що змінили світ початку 20 століття).
Люблю я готичну класику, вона прекрасна за своєю атмосферою та красою описів, які насипають сотні мурашок на шкіру. Не читайте “Короля у жовтому”, бо потім почнете помічати більше жовтих знаків і, не дай Всесвіте, ще збожеволієте, хоча це малоймовірно, так?