Ходячі мерці: Мертве місто повертає Всесвіту втрачену іскру або коротка рецензія
Давайте гейтерюги закидайте мене помідорами, бо я почала дивитися це…
Варто додати, що цей текст пише заклята фанатка (по-перше) світу коміксів від пана Роберта Кіркмана, видавництво Northern Lights, а (по-друге) я подивилася всі 8 (я знаю, що їх існує 11) сезонів “Ходячих мерців”. Так, я існую.
Мої очікування були не найкращими, адже я була дійсно фанатом “Ходячих мерців”, який бекав та фекав, що ходячі пішли по наклонній, починаючи від 4 сезону. Серйозно, я думала, що це буде повний провал, бо я ледь додивилася Ходячих до 8 сезону, а все через свою любов до цього постапокаліптичного всесвіту (у першу чергу через комікс). Я переглянула перший сезон “Ходячі мерці: Мертве місто” — це постапокаліптичний драматичний телесеріал жахів, створений Елі Йорне. Серіал розповідає про пригоди Меггі та Нігана, персонажів серіалу «Ходячі мерці», у постапокаліптичному Мангеттені. Це четвертий допоміжний продукт і загалом п’ята серія у франшизі «Ходячі мерці» (всесвіту, кіко їх взагалі є?)
Головні аргументи, які все ж втягнули мене у світ зомбаків:
- Ніган (Неган) (це вже особисте — люблю цього актора; ану, хто пам’ятає дядька Моргана з часів Діна і Сема Вінчестерів із «Надприродного», знову привіт міленіалам);
- Ш-о-о-о, Мегі нарешті народила! (локальний мем всіх фанатів ходячих, ги);
- Загалом цікаво глянути на апокаліптичний Нью-Йорк (особливо графіку, декорації й вже стільки років пройшло, яка вже стадія розкладання тих зомбі?).
Що я можу сказати?! “Ходячі мерці: Мертве місто” повертає Всесвіту втрачену іскру. Але, як у будь-якого вогню, головне — не перестаратися, інакше франшиза може згоріти.
Атмосфера зомбі-апокаліпсиса настільки крута, що у мене виступила сльозинка ностальгії за першими сезонами “Ходячих мерців” із Ріком (боже, та вставте сюди того мема із Карлом, хто-небудь).
Коротко про концепцію та сюжет “Ходячі мерці: Мертве місто”
У постапокаліптичному Мангеттені, відрізаному від материка, Меггі та Ніган шукають свого сина Гершеля, якого викрали. Місто, яке руйнується, кишить ходячими мерцями та людьми, які змушені виживати в жорстоких умовах. Меггі та Нігану доведеться зіткнутися з анархією, небезпекою, красою та жахом, щоб знайти свого сина (єдине, що додам — це просто мега крутецький тандем про який не те щоб варто, ПОТРІБНО було зняти окремий серіал; буквально Ніган вбив чоловіка Меггі — все).
ЕПІЗОДИ
1. Старі знайомі. (Меггі та Ніган возз’єднуються, щоб знайти свого сина Гершела, який був викрадений у Нью-Йорку. Вони зустрічають Джінні, молоду дівчину, яка може допомогти їм у їхній подорожі).
2. Хто там? (Меггі та Ніган зустрічають корінних жителів Нью-Йорка, які можуть знати про долю Гершела. Армстронг, маршал, який переслідує Нігана, також прибуває до міста).
3. Люди є ресурсом. (Меггі та Ніган шукають союзників у пошуках Гершела. Армстронг робить вибір, який може вплинути на його майбутнє. Джінні вирушає в небезпечну подорож).
4. Кожен виграє приз. (Меггі та Ніган здійснюють атаку на тих, хто викрав Гершела. Джінні та Армстронг вступають у несподіваний контакт з іншими).
5. Історії, які ми розповідаємо собі. (Меггі, Ніган та інші подорожують далі в глибину міста, щоб знайти Гершела. Вони дізнаються правду про те, що сталося з містом).
6. Дома Смо. (Напруга між Меггі та Ніганом досягає апогею. Пошуки Джінні тривають. Армстронг стикається з питаннями про свій шлях).
“Ходячі мерці: Мертве місто” — найкращий спін-офф
Приготуйтеся, бо тут і далі буде суб’єктивна думка.
По-перше, варто виділити яскравим маркером, що у кожній серії немає довгих нудних розмов (може через те, що тут немає Ріка, який був зажвди головною драмою-квін, гм…) або “недовірок”, хто кому що винен (знову ж таки не хочу порівнювати із 7-8 сезоном Ходячих, бо через ті діалоги було дійсно жахливо поринути у постапокаліптичну атмосферу).
По-друге, як я писала раніше, що це ідеальний тандем батарейки із плюсиком та мінусиком, себто Ніган і Меггі — покажіть, хто це зробив?! Як кажуть часто сучасні тінейджери “це треш”. Картинка якісна, стадо зомбі, багато крутих бойових сцен та сутичок (серія із лігвом Хорвата, де головні герої “добра” завдавали не дуже приємних “мурашок” голодним мерцям, які їх оточили у бійцівській клітці, як то кажуть, бій без правил, то бій без правил).
По-третє, атмосфера (так-так, ніби ми читаємо комікс, відчуйте разом зі мною ці хрусткі прекрасні сторіночки новенького коміксу про ходячих, вибачте записалася, продовжуємо…). Мертвий мегаполіс — химерний оксиморон, подумаєте ви, але ніт, Нью-Йорк став трошки мертвим у душі. (Чесно, мене дратував той Новий Вавилон, бо виглядало то місто як просто безпечний хутір, куди зомбаки не добиралися і майже кожен сезон жив на особистих сутичках, й інколи вилазив влаштувати “ходячу суєту”).
Добре, а мінуси будуть? Графіка інколи підводила, бо зверніть увагу на мерців, які плавали у воді, вони були схожі на дрова, які намагалися жалюгідно видавати гази розкладання. Чому графіка?! (Думаю, можна було б легко запросити того чувака, який знімав відео, де він професійно грає мертвого зомбі, талановитий хлопець, їй-богу). Ну все ж маю визнати, що актори, які грають зомбі — чудові. Звичайно, не для кого не секрет, що коли треба величеньке стадо мертвяків, які вільно крокують вулицями мегаполіса (нагадую, все ще мертвого у душі), то монтажери вдаються до графіки — це економить бюджет серіалу.
Безумовно, що ті, хто добре ознайомлені з оригінальним серіалом, можуть вважати цю частину трохи виснажливою, але “Ходячі мерці: Мертве місто” варте вашого часу, щоб відкрити захопливий світ після апокаліпсису, населений істотами, який хочуть жерти ваш мозок. Можливо Меггі і дратує своїм вічним скигленням, що її чоловіка вбив холоднокровний і жорстокий Ніган та все ж ми можемо зрозуміти її горе. Значна частина драми в цій першій частині має ритм мінісеріалу, що допомагає не втрачати відчуття терміновості та імпульсу вперед.
Скажу вам точно, що у мене гарне передчуття, що “Ходячі мерці: Мертве місто” повертається до старої школи ходячих мерців. Ба більше, гарна новина для фанатів ходячих — 21 липня 2023 року телесеріал було продовжено на другий сезон. Чекаємо серіал і мою нову суб’єктивну рецензію…