Диво Жінка – рецензія
Фільм Диво Жінка, що знятий за мотивами коміксів DC і позиціонується як перший фільм про супергероїню, упустивши жахливих Жінку Кішку (із Холлі Беррі), Електру (із Дженафер Гарднер), та спроби екранізувати Диво Жінку на тв у 70-х. Знімала фільм режисер Петті Дженкінкс і, мушу сказати, попрацювала вона знатно. Фільм часто віддає феміністичними настроями, але якщо ви чекаєте критики в цю сторону, то дарма, адже саме такими дорогами розвивалась Диво Жінка (не задумувалась, а розвивалась), і саме таким має бути і її персонаж. Критику ви б швидше почули в іншу сторону.
Із разом із настроєм, схоже, феміністична лихорадка перенеслась і на рядових глядачів. Наприклад, в Остіні, штат Техас, кілька сансів фільму “Диво Жінка” заборонили до перегляду для чоловіків, пояснюючи це тим, що вхід лише для жінок. Дискримінація за статевою ознакою навіть змусила певних глядачів бойкотувати фільм в кінотеатрах США. Не знаю як ви, але мені здавалось, що феміністки мали б бути проти статевої дискримінації? Ну гаразд, не будемо вдаватись в ідеологічну політику. Ми ж фільм оцінюємо?
Проте феміністичних деталей дуже багато, влючно із чимось майже непомітним, таким як форми декорацій. Я серйозно. Наприклад, у Храмі на Теміскірі відсутні колони, бо важаються символом чоловічого, зате є багато окружностей, що символізують жіночність… Так, ось так далеко ми зайшли!
Фільм дуже схожий на «Першого Месника» капітана америку. Команда виключних вояк, війна, гибель Стіва Тревора… Але Диво Жінка, напевне, покращена версія першого месника. Жахи війни тут не картонні, а Тревор розкривається протягом фільм як справжній герой, на чиєму фоні Діана виглядає трохи придурашеною, і його загибель змушує пустити скупу сльозу (чого не було ні з смертю Бакі ні зі смертю Кепа). Проте, це закономірно, адже і Капітан Америка, і Диво Жінка дебютували в коміксах майже одночасно. Їх перша поява датується 1941 роком в обох.
Відео-огляд фільму Диво Жінка.
Петі Дженкінс, до речі, хотіла зняти неканонічну історію на тлі Першої Світової ,а не другої, саме тому, що хотіла, аби її фільм відрізнявся від Першого Месника. Чи вдалось їй це – судити вам.
Єдине зауваження до самого фільму було б до екшену, із котрим у Петті видимі проблеми. Ні, я не проти класичного для ДіСі екшену із вибухами на нічному тлі, але сцени де головна героїня б’ється із солдатами мені сподобались більше, ніж фінальна битва, котра була якісною, але виглядала скомкано. В основному відчуття псували дурнуваті фрази головного антагоніста, від чого фільм почав попахувати дитячістю.
Девід Тюліс чудово вправився зі своєю роллю. Сюжет був передбачуваний, адже відколи я вперше побачив на екрані його персонажа, Патріка Моргана, то зрозумів, що Аресом буде не Людендорф. Проте звичний всім Люпин виглядав переконливо, а коли підходила фінальна битва, мені аж стало шкода, що такого крутого антагоніста зіллють так швидко.
Особливу симпатію у мене, думаю і в глядачів, викликала Емілі Корі, що зіграла маленьку Діану. 12-тирічна акторка звичайно не показала нам того ж, що Данфна Кін у Логані, але й завдання в неї було інше, і часу менше.
У фільмі до речі проводяться певні історичні паралелі, можете поцікавитись. А Генерал Людендорф і взагалі – реальна історична постать. До речі, Людендорф був противником Гітлера (так, першу світову він пережив), та навіть відмовився приймати від того звання Фельдмаршала. Помер Людендорф від раку, в 1937 році, а не від меча супергероїні під час першої світової. Ну це так, для точності.
Диво Жінка – явно більше скидається на фільми Марвел, ніж на ДіСі. Чи виграють Ворнери від такої зміни – не знаю. ВВ можна назвати більш ніж вдалим фільмом. Галь Гадот (Діана Прінс, Диво Жінка) приголомшлива та, уцьому фільмі, мила. Її роль дуже резонує між досвічченою та звабливою, котрою вона постала в БПС, та ось цією наївною, милою амазонкою. Кріс Пайн (Стів Тревор) героїчний, Девід Тюліс (Арес) переконливий. Денні Хьюстон (Людендорф) та Єлена Анайя (Доктор Отрута) створили чудовий тандем антагоністів, що відвертають увагу. Плюс у фільмі є певна мораль, відсилка про те, що люди коять зло, просто тому що вони люди, але в них все одно є добро. До речі, не багатьом супергеройським фільмам вдавалось так доступно продемонструвати цю мораль.
Фільм не намагається рвати шаблони, показати щось абсолютно нове, але чудово порається із завдання показати майже класичного лиходія, того, котрого, здавалось, неможливо вдало екранізувати, у всій красі.
Тож моя оцінка фільму переважно позитивна. Хороша актторська гра та прекрасна робота режисера (як би там не було, а Дженкінс впоралась навідмінно) зробили свою справу і фільм вийшов нехай не ідеальним та не найкращим у новому кіновсесвіті DC, проте цікавим та гідним перегляду.