«Проповідник» зі смаком – рецензія 3 сезону
Літо – час відпусток, поїздок на море, в гори, чи куди ви там любите їздити із сім’єю, друзями чи дівчиною. Звичайно, трохи дивно писати ці слова саме тоді, коли літо ледь-ледь відступило, підійшла осінь, діти зібрались в школу, а середня температура відступає від пекельних стандартів. Насправді, не так вже й дивно, якщо ми говоримо насправді не про пору року, а про серіал, котрий щойно завершив оповідь третього сезону. Звичайно, мова іде про серіал «Проповідник» від телеканалу AMC.
Як я вже сказав, літо – час відпусток, і творці серіалів це прекрасно розуміють. Тому влітку, зазвичай, на екранах вдосталь легких міні-серіалів та практично немає якихось хедлайнерів. Вочевидь, саме тому «Проповідник» виходить саме влітку, адже завдяки якісній реалізації прямих конкурентів у нього немає. Звичайно, можна списати успіх виключно на якість, але цієї весни ми вже побачили, що обрати правильний час – не менш важливо. Як завжди, в мене вийшов довгий вступ, сподіваюсь мій читач вже звик до такого стилю подачі і не надто кривитиметься. Тому, для початку, ліричний відступ.
«Проповідник» – це телеадаптація одноіменного коміксу видавництва «Vertigo». Серіал розповідає про священика Джессі Кастера, його подругу Тюльпан та їхнього спільного приятеля вампіра-наркомана Кессіді. У першому сезоні головні герої відправляються на пошуки Бога, котрий, як виявляється, зник, а сам Джессі став носієм «Генезису», слова божого.
Я мусив розповісти про «основний заміс», раптом хтось не бачив.
Серіал сам по собі є дуже якісною роботою, котра не цурається сатири на безліч гостросоціальних тем. Звичайно, якщо ви дуже образливий – вам цей серіал дивитись категорично заборонено! І не має значення, є ви ортодоксальним християнином, противником наркотиків чи просто захисником прав вампірів – вас обов’язково зачеплять за живе. Втім, якщо це не завадить вам насолоджуватись хорошим сюжетом, тонким (але чорним) гумором та прекрасною режисурою – «Проповідник» для вас. Запасіться терпінням, печивом та коктейлем на власний смак.
Чим же третій сезон вирізняється? Справа в тому, що практично нічим. Це та ж історія, в тому ж стилі і тою ж побудовою. Якщо все піде тим же шляхом, що і раніше, то я вам вже розповім як будуватиметься четвертий: головні герої осідають на одній конкретній локації, із котрої іноді вибиратимуться. Звичайно, саме там осяде головний антагоніст сезону, але окрім нього життя головним героям ускладнюватиме іще один антагоніст. Та й внутрішні конфлікти то розділяють їх, то змушують знову триматись разом, аби захищати один одного. У будь якому випадку це приблизно те, що чекає вас у третьому сезоні, що чекало вас у другому та першому сезонах відповідно.
Навіщо тоді дивитись цей третій сезон? Тому що все це «старе» суттєво покращене та розвинене. Стильні постановки кадру, чудова світлокорекція, смачні бійки. І це я іще не говорив, як розвивається сюжет. Але для початку, про бійки та режисуру. Знімальна група (котра по більшій мірі залишається незмінною), очевидно, не лише набралась досвіду, але й знайшла опору, той стиль, котрий працює в серіалі найкраще. Якщо ви придивитесь до окремих сцен в епізодах, ви побачите із яким смаком все було зроблено. Тут є щось схоже із «Легіоном». Багато справді красивих та винахідливих планів. Ну і, звичайно, бійки. Враховуючи, що цьогоріч Netflix представили нам другі сезони «Джессіки Джонс» та «Люка Кейджа» (де бійки не так щоб дуже), то «Проповідник» показав безумовно найкращі бойові сцени на цьогорічному телебаченні. Можливо, хореографія не така красива, втім дуже реалістична.
Але обійти розвиток сюжету неможливо. І цю частину рецензії я б хотів вінчати цитатою зі статті IGN:
Це була цитата зі статті, присвяченої прем’єрі серіалу. І справді, величезним досягненням (в плані повісті) є те, в наскільки вразливій ситуації знаходиться кожен з головних героїв. І кожного притискають антагоністи із різних сторін. Їм доведеться робити неприємні вибори, коли нічого іншого вже не залишається. І це я кажу вам, продивившись сезон повністю.
Звичайно, сценаристи насмілились підкладати головним героям перешкоди все більш складні із кожним епізодом. Врешті, так чи інакше, більшість ситуацій будуть вирішені на користь героїв. Але також нам дадуть епічну «затравку» на майбутній сезон. Від чого складається враження, що наступний сезон буде останнім… Але руку на відсіч я б на це не поставив.
Окрім того в серіалі знайшлось місця для більшої кількості сюжетних ліній, ніж в будь якому з попередніх сезонів. Другорядні персонажі обов’язково зіграють свою роль. І, попри всю комічність, кожен із них може бути настільки небезпечним, як того можна було б чекати в більш серйозному серіалі.
Звичайно, акторську гру й інші деталі я обійду стороною. Аби коротко, Домінік Купер, Рут Ніґа та Джо Гілган прекрасно виконують свою роботу.
Тож, що із себе представляє третій сезон «Проповідника»? Пам’ятайте, що це серіал, котрий насміхається над досить серйозними темами. В широкому сенсі, тут немає заборонених тем. Тут висміюватимуть і віруючих, і невіруючих (якщо вам від цього стане лекше), що було великою проблемою для попередніх спроб адаптацій коміксу. Втім, «Проповідник» не забує зберігати серйозність та похмурість, коли того вимагає напружений сюжет. Сама історія розвивається, стає більш цікавою та інтригуючою. Саме виконання (постановка та гра) теж залишаються на найвищому рівні. «Проповідник» – нічим не гірший за хороший фільм на широкому екрані. Творці знають, на що здатні, і експлуатують можливості на максимум, обходячи ті моменти, котрі реалізувати не можуть. Від цього складається враження дуже якісного ТВ-продукту. Це красива, оригінальна та дуже творча адаптація культової серії коміксів. До перегляду, звичайно, рекомендується.
Посилання: http://www.ign.com/articles/2018/06/25/preacher-season-3-premiere-review
