Що під капелюхом Террі Пратчетта?

Ой, ну і хто не любить читати кумедні примітки (ви ж мої читаєте, авжеж)? Абсурд, смерть та слони! Чесне слово з’їла корова, а на мене впала випадкова книга одного англійського письменника, який дуже полюбляє капелюхи! Дивне знайомство і не менш цікаве відкриття доброго гумору (нумо барабанні палички зіграйте добрячу мелодію інтриги), до вашої космічно-абстрактної уваги — Террі Пратчетт та неповторна подорож до “Дискосвіту” (далі без лапок) !

Пс-с-с, якщо ви досі це читаєте, то тут є класна попередня стаття для усіх фанатів “Добрих передвісників”, а ми йдемо далі…

Смішна біографія або хто такий Террі Пратчетт?

Якби я була письменницею, то я у своєму заповіті написала, щоб люди, які писатимуть про мене нудну біографію прибрали цю нудну біографію і написали щось до космосу смішне. Ламаємо правила — геть нудні біографії, думаю, Террі Пратчетт був би не проти, якби я залишила про нього кілька смішних фактів і читачі щось трохи помізкували й науявляли просту людинку із крутим почуття гумору, яка:

Дала стільки автографів, що шанувальники жартували, що непідписані книги цінніші за підписані.
Пожертвувала 1 мільйон доларів на дослідження хвороби Альцгеймера. (У грудні 2007 року Пратчетт оголосив, що у нього діагностовано
ранню хворобу Альцгеймера.)
Мала унікальне відчуття моди. Він описав це як «більше міського ковбоя, ніж міського джентльмена». Він любив носити великі чорні капелюхи.
Часто співпрацювала із колегою по письменництву та хорошим другом Нілом Ґейманом.
З дитинства захоплювалася астрономією, у своєму саду побудував навіть невелику обсерваторію. Пратчетт збирав листівки з чаєм Брук Бонд про космос, мав телескоп і хотів стати астрономом, але йому бракувало необхідних математичних навичок.
За заслуги в літературі 2009 року була нагороджена кавалером Ордена Британської імперії в новорічному списку королеви.
Захоплювалася природною історією та мала оранжерею з м’ясоїдними рослинами. У біографічних нотатках на обкладинках своїх книг він описував їх як «менш цікаві, ніж здається».(За словами Карпа Югулума, Пратчетт перестав доглядати за рослинами, бо вони захопили оранжерею, і він більше не заходив туди).
Була довіреною особою Фонду орангутангів, але песимістично дивився на майбутнє орангутангів.

Террі Пратчетт і письменство:

Початковою професією Террі Пратчетта була журналістика, і він залишив школу в 17 років у 1965 році, щоб почати навчання в Артура Черча, редактора Bucks Free Press. На цій посаді він написав понад 80 оповідань під псевдонімом Дядько Джим, а два з них включають персонажів із його роману «Люди килимів» (1971). Завершуючи учнівство, Пратчетт отримав A-Level з англійської мови та пройшов курс Національної ради з підготовки журналістів.

Пратчетт вважав, що для письменництва потрібно багато читати як у своєму жанрі, так і за його межами, доки не досягнете «переповнення». Він наголошував, що писати — це складна робота, і радив зробити граматику, пунктуацію та орфографію невіднятною частиною життя. Попри це, він любив писати, вважаючи заробіток лише «неминучим наслідком», а не головною метою.

Так зародився він — ДИСКОСВІТ!

Світ Дискосвіту

Чому Террі Пратчетт створив серію чудернацьких книжок? По-перше, як спосіб “погратися з кліше”, а по-друге, перевернути їх із ніг на голову. Дискосвіт — великий диск, що лежить на спинах чотирьох гігантських слонів, які підтримуються гігантською черепахою Великий А’Туїн, коли вона пливе крізь космос. Той світ, який він створив, був і досі є неймовірно абсурдним — з постійними слонами всюди — і водночас напрочуд переконливим. Умовно можна сказати, що Террі Пратчетт був таким собі “навіженим” вченим, а його дітище (Дискосвіт) — лабораторія, де Пратчетт проводив уявні експерименти щодо всього: від соціального класу та транспортної політики до природи часу та смерті.

З якої книги потрібно починати?

(Хє, головне, щоб ви не були як я, бо я почала зі смачної середини, але ви знаєте, все одно насолодилася стилем, героями й чудовою казочкою із багатьма казочками…) Дискосвіт включає 41 роман, 5 оповідань, а також довідники, путівники, альманахи, кілька карт і навіть кулінарну книгу. Книги серії зазвичай ідуть у хронологічному порядку, що дозволяє читачам спостерігати за еволюцією цивілізацій Дискосвіту. Наприклад, у місті Анкх-Морпорк можна побачити, як мешканці адаптуються до створення паперових грошей, що додає гумору та іронії в цей абсурдно реалістичний світ.

“Колір магії” відкриває цикл про Ринсвінда, “Право на чари” знайомить із відьмами, а наступна книга, “Морт”, розпочинає цикл про Смерть. Далі на читачів чекає захопливий цикл про Варту.

Чому Террі Пратчетт уникав розділів?

Все просто — критика. І правда, що у своїх книгах для дорослих із серії «Дискосвіт» Террі Пратчетт рідко використовував розділи. Згодом він почав додавати розділи у своїх романах, таких як “Правда” та “Пошта”. Як ви могли зрозуміти, що у такий спосіб письменник відбивався від критиків, що нібито він не здатний писати твори з чітким поділом на розділи. Ба більше, Пратчетт підкреслив цей формат, додаючи довгі, детальні заголовки розділів у стилі вікторіанської літератури.

По-секрету, то Пратчетт мав дійсно тенденцію уникати використання розділів у своїх доробках, стверджуючи в інтерв’ю для Book Sense, що “життя не відбувається звичайними розділами, як і фільми, і Гомер не писав розділами”. (Щось у тому є, чи не так? :))

пратчетт продумав усе — навіть свою смерть

Так, це дійсно правда. Пратчетт залишив інструкції, згідно з якими після його смерті жорсткий диск із його комп’ютера буде вилучено та запущено спеціальною паровою машиною – лордом Єрихоном – на паровому ярмарку у Великому Дорсеті.

Також після смерті письменника його помічник і добрий друг Роб Вілкінс опублікував у офіційному Twitter-акаунті Террі Пратчетта повідомлення від імені персонажа Смерті, який зазвичай говорить великими літерами без лапок: