"Люк Кейдж" - куленепробивна рецензія 2 сезону

25 червня 2018
luke_cage_season_2_netflix-.jpg (129.34 Kb)

Головним козирем в рукаві першого сезону серіалу «Люк Кейдж» була атмосфера. Я сумніваюсь, що із цим багато хто посперечається. Дивовижна стилістика Гарлему, Хіп-Хоп культура, милозвучний джаз, відсилки до ключових чорношкірих діячів історії.

В Україні до серіалу Люка можуть ставитись по різному. Хтось негативно, хтось позитивно, але більшості, як мені здається, було просто нудно. На жаль чи на щастя, ми не маємо абсолютно ніякого відношення до культури афроамериканців, тож можемо дивитись на серіал лише немов туристи, котрі ненароком зайшли до «Гарлемського Раю». Сподобається нам, чи ні?

Мушу зауважити, що першому сезонові було чим мене зачепити. Часто він просідав, але завжди знаходив вихід із ситуації, аби зацікавити мене, змусити подивитись наступну серію. Яким же вийшов другий сезон? На думку глядачів та критиків, поки що, другий сезон серіалу "Люк Кейдж" вийшов гіршим за перший. Якщо поглянути на рейтинги сезонів на відомих всім «томатах» (всі посилання на джерела знайдете в кінці статті), то враження критиків зменшились на 10%. Майже на таку ж цифру знизились й враження глядачів. І тут я мушу сказати, що другий сезон мені, в загальному, сподобався більше.

Я не впевнений, в чому справа. Можливо, в тому що фінал не був зіпсований жахливим робо-костюмом головного антагоніста? А може тому, що лиходії не обмінювались ролями посеред сезону? Зараз спробуємо розібратись.

Цитата:

«У першому сезоні Люк був яскравим маяком надії Гарлему, спонукаючи молодих афро-американських чоловіків припинити використовувати «н-слово», але тепер він використовує те ж саме слово, яке він колись зневажав. У міру того як гнів поглинає Люка, він стає тим, кого важко впізнати і, просто, не весело впізнавати».

Дейвід Гріффін. IGN.

Перша половина сезону така ж повільна й розмірена, як і весь перший сезон «Кейджа». Він довго набирає швидкість. До того ж, саме тут відбувся наймерзенніший діалог, котрий я лише зустрічав в серіалах Netflix. Мені хотілось просто промотати цей момент. Він не здавався серйозним, він був мізерним, дешевим та притягнутим за вуха. І я розумію, навіщо цей діалог був потрібен (власне, для дуже конкретного сюжетного ходу, бо дехто покидає проект «марвелівських серіалів» на Netflix), але це все одно не змінить того факту, що від тієї розмови хотілось трохи поплюватись. Не буду спойлерити, може комусь сподобається. Але не мені.

Втім, до початку другої половини сезону, серіал розуміє важливу річ: Люк – не найцікавіший персонаж власного серіалу. Успіх героя часто залежить від антагоніста. А в Люка таких цілих два.

bc5235c2-064a-475e-984c-04a4cec137fe.jpg (78.08 Kb)

Це Бушмастер та Мерая Діллард (Стоукс! Мерая Стоукс!). Що важливо, історія продовжує сюжетні лінії першого сезону, від чого ви наче потрапляєте на знайомі вулиці, проникаєтесь атмосферою ще краще. Це безумовно грає на руку серіалові. І в таких умовах Чорна Мерая розвивається набагато краще та глибше, ніж це було взагалі можливо в першому сезоні. Ви побачите її слабості, ви побачите, чому саме вона лиходій серіалу, а головне, ви зрозумієте, чому ця жорстока жінка робить ті чи інші рішення. Це важливо.

До речі, про мотивацію. Ролі головних антагоністів для нас розставили майже від початку серіалу, і їхні ролі залишились незмінними в тому чи іншому сенсі. Бушмастер – Кіллмонгер для бідних – чудовий лиходій. Навідміну від Еріка із «Чорної Пантери» в нашого лиходія було досить серій, аби показати деталі своєї трагедії, тому й проникнутись його історією у глядача є шанс. Безумовно вдалий антагоніст, харизматичний та небезпечний. І не менш зрозумілий, ніж Мерая. Хоча, в міру того, що в останньої було цілих два сезони, відчути її зловісний дух вийшло краще.

Цитата:

«В новому сезоні «Люка Кейджа» домінують його лиходії».

Деніел Фінберґ. Hollywood Reporter.

Про другорядних персонажів серіал теж не забуває. Особливо хочеться відмітити Місті Найт, котра отримає в сезоні свій славнозвісний «біо-протез». Найсильніші сцени Місті – це ті, де протезу іще немає. Те, як в бою вона за звичкою замахується відсутньою рукою – це золото. До речі, її протезом багато хто може бути розчарований. І проблема, швидше, не в тому, що це не CGI, а просто реквізит, котрий вдягається на руку. Проблема швидше в тому, що тему «протезу» ніяк не розвинули. Якщо ви читали комікси про Місті, то чекали дечого іншого. Окрім «трохи потужнішого удару» ви нічого особливого не побачите. До речі, про бойові сцени.

258392d8-edaf-4208-923c-5e402f2edc.jpg (132.79 Kb)

Все приблизно так же повільно, як і раніше. Люк – гора. Але тепер його удари відчуваються потужнішими, люди злітають в небо з його подачі, а динаміку боїв, в основному, забезпечує той же Бушмастер. Найкрасивішу хореографію боїв можна побачити саме в його боях.

Коли світло софітів перемикається на другорядних персонажів, серіал лише виграє. Але чи не загубиться на їхньому фоні Люк? Ні. Він в центрі подій, він пов’язує їх, він завжди в гущі подій. І це дозволяє більш яскравим персонажам не затьмарювати його, а вибудовувати красиву картинку загальної історії.

Нарешті, серіал пропонує нам потужну кінцівку. Вся тринадцята серія є тією кінцівкою. В останній серії не буде видовищних фінальних битв, лише чиста драма, котра підводить до фіналу сюжетні лінії. Ну і трохи вибудовує одну єдину, нову лінію, котра мені здається дуже багатообіцяючою та амбіційною… Хоча, я не впевнений що творцям вистачить huevos для розвитку історії саме в цьому напрямку. Зрозумієте, про що я на останніх хвилинах останньої серії.

Якщо підводити якісь підсумки, то серіал вийшов дуже навіть непоганим. Розміреним, трохи більш динамічним, ніж перший сезон. Люк Кейдж переживає певні власні внутрішні зміни, особливо в плані підходу до боротьби зі злочинністю. Сюжетну арку одних лиходії підводять до кінця, інших – не зливають, на щастя. В серіалі досі присутня чудова атмосфера та музика, хоча й операторських знахідок в першому сезоні було більше. В окремих епізодах трохи зміщений фокус (наприклад затягнуті сцени), але це ніяким чином не псує загальну історію, котра цього разу навантажена багатьма сюжетними лініями, котрі обов’язково в кінці зіллються в одну та зможуть дати вам вичерпні відповіді на всі питання. Серіал безумовно вартий перегляду. До речі, якщо вам все ж цікаво, чим же таким завершився сезон, дам вам підказку у формі цитати. Якщо здогадаєтесь, до кого Люк звертався, то це взагалі буде неабияким спойлером.

Цитата:

«Ти думаєш, що влада – це сила. Але насправді влада – це Гроші».

Люк Кейдж.

Якщо вам сподобався перший сезон – обов’язково оцініть другий. Якщо перший сезон вам здався непоганим, але й не надто сподобався – другий сезон теж для вас. Якщо й перший сезон серіалу «Люк Кейдж» вас відверто розчарував, то, можливо, за другий не варто братись.

Посилання на джерела:

https://www.rottentomatoes.com/tv/luke_cage/s01

https://www.rottentomatoes.com/tv/luke_cage/s02

http://www.ign.com/articles/2018/06/22/marvels-luke-cage-season-2-review

https://www.hollywoodreporter.com/review/luke-cage-season-2-review-1122310

Акторський склад серіалу "Люк Кейдж": Майк Колтер, Алфі Вудард, Сімон Міссік, Мустафа Шакір, Тео Россі, Розаріо Доусон.

Автор: Сергій Мельник
Цікаве відео на нашому каналі: