«Наскільки хороший і чи хороший взагалі?» - рецензія фільму «Чорна пантера»

19 лютого 2018
1200x628-black_panther.jpg (252. Kb)

Чорна Пантера – перший афроамериканський супергерой, та ще й перший фільм про чорношкірого супергероя! Одні ці речі штовхають картину в потік хвалених рецензій. Звичайно, тут ми всі забули про такі стрічки, як «Містер Сталь» із Шаком, але воно й не дивно, про таке справді краще забути… Втім, якщо судити тверезо, чи заслуговує фільм «Чорна пантера» своєї уваги? Чи, якщо поставити питання чіткіше, якої саме уваги заслуговує «Чорна Пантера»? Давайте розбиратись!

Персонажі

black_panther_character_posters_on_olivec.jpg (154.87 Kb)

Детальніше про акторський склад фільму «Чорна пантера» можете почитати за ЦИМ посиланням. Ми ж зосередимось на їхній роботі саме у стрічці «Чорна Пантера».

Уілліс Кло

black-panther-poster-12-702x1024.jpg (105.21 Kb)

Мені дуже хотілося б почати саме із цього персонажа. Чому? Та тому що Енді Серкіс – на голову вище всіх інших у цьому фільмі. І це не тому, що всі інші актори тут такі сірі (дуже навіть навпаки). Справа у тому, що Серкіс віддається своїй ролі на повну. Мотивація у контрабандиста Кло дуже примітивна: він просто професійний злочинець, що заробляє гроші. На що чи для чого йому ці гроші – справа інша, відповіді ви не отримаєте. Тож і лиходій вийшов дуже другорядним. Хоча, про що це я? Він і є другорядним у цьому фільмі.

Втім, незважаючи на поверхневість ролі, коли Енді Серкіс з’являється на екрані – він захоплює всю вашу увагу. Я забув про «Чорних Пантер» і «Золотих Ягуарів», коли Уілліс Кло починає відверто насміхатись, сміятись та й просто говорити. Знову ж таки, не зачіпаючи акторську кар’єру – Енді Серкіс неймовірно харизматичний. І ні, йому дуже то й не доводиться перегравати для цього, він просто таким бачив свого персонажа – ексцентричний поганець. І ми побачили його у всій красі. Дуже шкода, що більше в кіновсесвіті MARVEL цього персонажа ми не зустрінемо… Швидше за все.

Ерік Кіллмонгер

black-panther-poster-11.jpg (103.71 Kb)

«Кіллмонгер», «Золотий Ягуар», «Рука Смерті» - називайте його так, як вам заманеться. Ерік – колишній піхотинець, професіонал своєї справи. Зараз же – він здається звичайним крадієм вібранію, котрий допомагає панові, про котрого я написав вище. Але насправді його план зовсім інший. Адже Ерік знає – він законний спадкоємець престолу Ваканди. Такий же законний, як і сам Т’Чала.

Яким вийшов Кіллмонгер і як із роллю впорався Майкл Б. Джордан? Ой, та не переживайте, все там добре. Кіллмонгер – доволі серйозний лиходій, у порівнянні зі всіма іншими, котрих ми зустрічали в кіновсесвіті MARVEL. Він досить харизматичний (по своєму, як то кажуть), впевнений у собі та небезпечний. А головне – у нього є зрозумілі цілі та мотиви. В чому ж головна привабливість цього персонажа?

Справа у тому, що Кіллмонгер, як і Т’Чала, хоче робити правильні речі. Більше того, саме Т’Чала (про якого далі) не надто сміливиться робити «правильні речі», а от Ерік – вже на старті. Але йому не вистачає певних якостей, тож він намагається робити правильні речі неправильним способом. В принципі, якщо розібратись, в кінці фільму Чорна Пантера робить саме те, що хотів зробити Кіллмонгер, от тільки більш миротворчо.

Головна привабливість антагоніста у подібних фільмах, це те, що він має бути виключно хорошим у боротьбі з головним героєм. Немає значення, наскільки дієвим він буде в боротьбі із кимось іншим – він антагоніст, і від нього багато що залежить у фільмі. Саме тому Майкл Б. Джордан виглядає переконливо, саме він змушує головного героя фільму замислитись. Власне, замислитись не просто над своїми діями та життям, а над тим, що в словах та діях ворога є сенс, от тільки зробити це варто інакше. Але часу на розмови, звичайно, в суперників немає. Але про це далі.

Т’Чала (Чорна Пантера)

black-panther-poster-1-702x1024.jpg (147.06 Kb)

Т’Чала – персонаж, котрий здався мені трохи… спірним. Адже коли до його королівства приходить Кіллмонгер, і Т’Чала вже знає, що це його кузен (спойлери… ага), він намагається прикрити цю інформацію. Коли лиходій прийшов до палацу короля, він (очевидно, думаючи, що ніхто не знає про його походження) просить Чорну Пантеру запитати, хто він (Кіллмонгер) такий. І Пантера відмовляється питати. І відмовляється він саме тому, що певний час тому він вже дізнався, хто цей чоловік такий узагалі. І лише після надання доказів, він погоджується провести ритуал, за котрим й визначиться майбутній король.

Власне, в цьому й є певна магія лінійного сюжету у фільмі «Чорна Пантера». Те, хто злий, а хто поганий (у великих масштабах) показано саме через правління протагоніста та антагоніста, котрим у ролі короля приділено по трохи часу кожному. І нехай цілі Кіллмонгера можна назвати віддалено хорошими (ох, ну напишіть мені, що я неуважно дивився фільм, і Кіллмонгер хотів захопити світ…), то методи – аж ніяк. Втім саме Кіллмонгер, чужинець, змінює систему на краще, але не через своє правління, а через вплив на Т’Чалу, котрий явно виніс урок зі своєї пригоди.

Щодо акторської гри – то Чадвік Боузман впорався. Багато хто скаже, що половину фільму його гра здається натужною, ніби він не хоче тут грати. Справа у тому, що першу половину фільму актор явно стримує свою харизму, адже він ще не той герой, на котрого ми чекаємо. Тому помітна така чітка різниця між його грою у двох половинах фільму. У першій – він просто пливе за течією, і лише в другій його переконання і звичний спосіб життя мусять витримати серйозні зміни.

Летиція Райт, Мартін Фрімен, Данай Гуріра

blackpanther-women.jpg (280.42 Kb)

Я не хоітв виділяти по підрозділу на кожного із цих акторів/персонажів. Мартін Фрімен, у ролі Еверета Росса, вийшов дуже переконливим та цікавим персонажем, за котрим цікаво спостерігати. Шурі у виконанні Летиції Райт – джерело легкого гумору. Всі впорались зі своїми ролями. Нічого особливого, але погано себе не показав, в принципі, ніхто. В кількох словах: ніхто не обхезався.

Сюжет

panther_olivec_1.jpg (411.07 Kb)

В мене було велике бажання вставити цей пункт вище персонажів (і це було б правильно), але все ж я вирішив спочатку поговорити про акторів, і вже тоді перейти безпосередньо до подій фільму. Тож що там відбувається?

Синопсис фільму у буклетику Кінопалацу каже: «Молодий африканський принц має захистити свій народ від ворогів, які розривають країну як ззовні, так і зсередини. Настав час одягнути костюм Чорної Пантери». Більш клішованого опису фільму годі й шукати. Якщо ви постійний читач нашого порталу, ви, звичайно, знаєте чого чекати від фільму, але от непідготований глядач (як виявилось на практиці), чомусь очікував від фільму екзотичних принцес… Та співів.

Звичайно, що сюжет підлаштовується під певний шаблон фільмів MARVEL, з однією поправочкою на відхід від стандартних «оріджинів». Але про що ж тоді фільм? Спробую описати коротко.

Чорна Пантера – це звання захисника Ваканди, високотехнологічної країни в Африці, котра прикидається звичайнісінькою країною третього світу. Чорна Пантера – це король, котрий випиває «чарівне» зілля із серцевидного плоду, котрий наділяє його надлюдськими здібностями, а також котрий одягає костюм із інопланетного металу – найдорожчого ресурсу землі. Захищати Ваканду – завдання Чорної Пантери, адже він – найсильніший воїн племені. Сильніший воїн – може претендувати на престол, якщо він є нащадком одного із лідерів племен Ваканди. Саме таким нащадком виявляється Ерік Кіллмонгер, котирй кидає виклик новому королю і починає встановлювати свої правила гри та кидає виклик традиціям нації Вакандійців.

Якщо не вдаватись у спойлери (спойлери… ага), то мені здається щось таке варто було б сказати у синопсисі…

Так чи інакше, сюжет фільму дуже лінійний, але послідовний. Події випливають одна із одної, не викликаючи особливих запитань (не враховуючи мотиви, у певних випадках). І це надає фільмові відчуття цілісності.

Як я вже сказав, є певний шаблон, котрого притримуються MARVEL, змінюючи лише локацію і персонажів. Але саме локація грає на користь фільмові, адже тут й зарита інтрига. Про це далі.

Колорит

black-panther-movie-release-date-trailer-cast.jpg (399.3 Kb)

Ох, перед фінальним розділом про екшн, хотілося б сказати кілька слів про колорит фільму. Адже це така дивна суміш із існуючих реалій та дивнуватих фентезі минулого століття. Наприклад племена у фільмі показані злегка «фрікуватими» (дивакуватими), але від цього з’являється певне відчуття африканського колориту. Я впевнений, що самим африканцям так не здасться, але от мені, людині звідти далекій, все здалось злегка казковим (у хорошому сенсі). Пейзажі, костюми – все це грає на руку фільму, і поглянути його варто хоча б за це.

Екшн та спец ефекти

blackpanther59e4d0691a346-1024x540.jpg (79.66 Kb)

Як ви вже здогадались, ми потрохи добираємось до логічної кульмінації нашої рецензії. Це була довга подорож.

Місцями спецефекти у «Чорній Пантері» здаються неймовірно красивим, але й місцями злегка халтурними. До прикладу, коли проходить ритуал коронації (із викликом), на горі збираються представники племен Ваканди. Мені всі представники здались трохи вклеєними в зелений екран, але, можливо, це мої придирки.

Сам екшн у фільмі доволі різноманітний: тут вам і погоні на машинах, і битва з носорогами… Окрему критику від усіх отримала остання битва суперників в чорних костюмах, у темній печері. Чисто суб’єктивно, мене фільм достатньо захопив, аби я не помітив у цій сцені нічого кримінального. Безумовно, бійка поступається іншим сценам-дії фільму, але теж вийшла доволі непоганою. В загальному, думаю найкращими сценами-дії у фільмі виявились ті, котрі були приправлені певним колоритом, адже всі ми хочемо побачити щось хоч трохи відмінне від того, що вже бачили у фільмах MARVEL раніше. І, у великому рахунку, ми це отримали.

Результат?

dcjpgu_xuaayizm.jpg (56. Kb)

Чорна Пантера все ж стане фільмом, котрий отримуватиме спірні відгуки від глядачів. Справа у тому, що оцінювати цей фільм у відриві багатьом буде дуже важко. США буде важко критикувати фільм, через ризик звинувачень у расизмі, а нам з вами буде важко хвалити фільм через те, що тематика яка в ньому зачіпається абсолютно нам не притаманна. Що я маю на увазі? Ну, коли знімають фільм про важку долю кобзарів чи кріпаків – дуже важко критикувати фільм в Україні. Якщо він вийшов середнім, в нас усе одно всі нахвалюватимуть. А от за межами нашої країни всім буде «по барабану». От і ми тут стикаємось із подібною проблемою: неможливістю гідно оцінити ідею фільму. Дуже сподіваюсь, що мені все ж вдасться дати йому більш-менш чесну оцінку.

То що ж ми отримали в результаті? Фільм «Чорна Пантера» вийшов дуже красивим з візуальної точки зору. Фільм яскравий та колоритний, ніяким чином не похмурий, втім проходиться по тематиці расизму минулого, дуже обабіч нагадуючи афроамериканцям про те, як страждали їхні предки.

У фільмі лінійний сюжет, але від цього не поганий. Навпаки, сюжетних дір по мінімуму, всі події тягнуть за собою наступні. Персонажі – місцями неоднозначні, і в цьому їхня привабливість. Кіллмонгер, будучи лиходієм, має зрозумілі багатьом мотиви, викликає симпатію. Т’Чала, будучи героєм, іноді, з сумнівів, приймає неправильні рішення. Але в результаті, звичайно, все виправляє на краще.

Мінуси теж важливо відзначити (мені взагалі потрібно частіше це робити). Фільм, все ж таки, прямує шляхом шаблонного сценарію. Але таким ходом зараз ідуть усі фільми MARVEL. Студія знайшла дієву формулу, і не ризикуватиме у цьому напрямку. Шаблонність нам прикрили африканським колоритом, неоднозначними персонажами та подібним. Але, якщо замислитись, фільм зберіг навіть такі затерті кліше, як «спочатку герой програє лиходієві, відновлюється, і перемагає його, намагаючись не вбити».

Гумор у фільмі не нав’язливий, дуже легкий, на рівні кількох кумедних моментів. Це трішки розряджає перегляд, але не загострює вашу увагу на жартах. «Чорна Пантера» - найменш комедійний фільм MARVEL за останній час.

Найкраща сторона фільму – все ж африканський колорит. Якщо вже говорити про те, на що варто подивитись – то саме на це. Дивакуваті племена, пейзажі прерій, екзотичні тварини, атмосферні костюми – все це тут є. І саме ця деталь вирізняє «Чорну Пантеру» серед інших фільмів. І якщо на цьому колориті не зосереджуватись, ви побачите доволі «звичайний», практично «звичний» фільм від MARVEL Studios, котрий ніби то й нічим особливо не запам’ятається. Тут не хочеться сміятись безупинно, екшн захопливий, але не змушує вас підскакувати з місця, сюжетні твісти теж ваші зіниці не розширять (хоча кілька непоганих є).

Від всього цього фільм здається хорошим, але прохідним. І ваші враження будуть дуже залежати від того, чого ви чекаєте у цьому фільмі та на що звертатимете увагу в першу чергу. Серйозний антагоніст чи африканський колорит – фільм здається дуже хорошим. Оригінальний сюжет чи хороший гумор – і фільм вже летить в смітник.

Ви запитаєте, як мені? Мені фільм сподобався. Але це саме той фільм, про котрий фанати говоритимуть дві абсолютно протилежні думки. Тож сходіть в кіно, перегляньте «Чорну Пантеру» та самі для себе вирішіть, на скільки хороший цей фільм, і чи хороший взагалі.

Автор: Сергій Мельник
Цікаве відео на нашому каналі: